Політичні партії і блоки вийшли на фінішну передвиборну пряму. А отже, війна компроматів набирає обертів. Ефект вибуху бомби мала cправити інформація колишнього керівника Державного управління справами Ігоря Бакая. У прямому ефірі одного з телеканалів він обіцяв оголосити імена українців, причетних до компанії «Росукренерго». Український політикум завмер в очікуванні обіцяної сенсації, однак її так і не сталося.

Із наближенням часу «Х» занепокоєння все більше викликає укомплектованість територіальних виборчих дільниць. Як зазначив голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович, «є комісії, у складі яких дві—три особи, а виборців — понад 2,5 тис. Немає жодної комісії в повному складі». Оскільки політичні партії виявилися нездатними утворити тервиборчкоми, Я. Давидович вважає за необхідне внести зміни до законодавства. І дозволити міським, сільським та селищним головам пропонувати кандидатури до складу регіональних виборчих комісій. Це питання і буде поставлено на погоджувальній раді у понеділок.

Тим часом політологи продовжували прогнозувати можливі післявиборні коаліційні союзи. Однак більшість політичних сил не поспішають укладати «шлюбні контракти» і заявляють, що не підписуватимуть жодних угод до оголошення результатів парламентських виборів. Мовляв, це недоцільно, бо розподіл сил у майбутньому парламенті до кінця ще не відомий. Експлуатувалися протягом тижня й болючі теми: про статус російської мови, зовнішній курс країни та позбавлення недоторканності депутатів місцевих рад. «Наша Україна» навіть почала збирання підписів народних депутатів для того, щоб внести на розгляд парламенту відповідні зміни до закону.

Говорили протягом тижня і про застосування адмінресурсу на виборах. Тож обіцянку виконувача обов’язків Прем’єр-міністра Юрія Єханурова звільнити низку недбалих місцевих чиновників у квітні, без перебільшення, можна розглядати як розборку за результатами виборів.