На початку весни їх дефіцит відчуває кожна нормальна людина. Щоправда, не кожний собі у цьому зізнається. Але ж усі наші роздратування, зайві кілограми і буркотіння без видимих причин — це і є нестаток того самого вітаміну. Запорука того, що цієї весни проблема вас мине — свіжі овочі, квіти і красиві дівчата. Все це ми знайшли у Відкритому сільськогосподарському акціонерному товаристві «Київська овочева фабрика». За нудною назвою — 312 чоловік, які на 10,5 гектара серед зими вирощують овочі, зелень і гриби. Цього року підприємство відзначатиме 60 років. Дівчата, які тут працюють, значно молодші і нестатку у такому вітаміні не відчувають.

Тетяна «любить ті квіти, які дарують». Вона весела на вдачу і квіти в неї гарні. Так само і технолог Дмитро Бабак — бутони доглянуті, усі листочки він роздивляється під лупою, аби жодний кліщ не пошкодив квітку. Дмитро Васильович працює із квітами вже 26 років, нині опікується трояндами, а любить тюльпани. Вирощує їх удома, має чимало сортів. До 8 Березня робить спеціальну вигонку й усім своїм підопічним дарує по три тюльпани. Подарував і мені. Уже майже тиждень стоять, як щойно зрізані!

Узагалі, всі, з ким довелося спілкуватися у квіткових теплицях ВАТ «Агрофірма «Теплиці України», партнерів овочівників, — добрі люди. Склалося навіть враження, що ми не на околиці Києва, а десь у Голландії чи у розкішних тропіках. На вулиці завірюха, а тут — затишно, плюс 19, цвіте екзотична стрелиція (це такі дорогі помаранчеві півники), вологість майже 95 відсотків. Та ще й джмелі гудуть (їх привезли з Ізраїлю, щоб запилювати помідори). Загалом, передові технології — це заслуга генерального директора овочевої фабрики Олени Білогубової, яка опікується проектом «теплиці». Олена Миколаївна горда з того, що їхня продукція задовольняє більш як половину потреб столичного ринку і за якістю краща за імпорт. Квіти, наприклад, стоятимуть у вазі три тижні. А салат, якщо корінці посадити у горщик, може дати ще один урожай.

Після тропічної спеки приємно було завітати до «грибника» Петра Сергійчука. Напівтемне сире приміщення (те, що треба для грибів) називається камерою. У господарстві таких — чотири, в місяць кожна дає по чотири тонни врожаю. Петро зізнався, що більше любить лисички, але до лісу ходить нечасто. Про шампіньйони знає все: технологію і рецепти. Розповів один спеціально для чоловіків, щоб вони могли порадувати коханих святкового ранку.

На скибку хліба кладуть тонко порізані сирі шампіньйони (бажано помити), посипають сіллю і приправами за смаком. Зверху — майонез. Порція вітамінів (у овочах, посмішці коханої і доброму настрої принаймні на цей день) гарантована!