Регіональним керівникам теплопостачальних організацій постійно доводиться жити в стані екстриму. То роками вони ведуть тяжкі війни під девізом «Битва за ліміт». Тепер оголошено загальну мобілізацію на боротьбу за енергозберігаючі технології. Але чомусь для того, щоб мужик почухався, знову знадобилися Алчевськ та Орджонікідзе?

У Херсоні останніми кількома роками морозного форс-мажору не було. Принаймні в тих мікрорайонах, що опалює ВАТ «Херсонська ТЕЦ». Міська влада вважає, що це переважно заслуга її генерального директора, голови правління Олександра Ровового. Йому і слово.

«Усе наше життя і робота проходять під знаком НП. Нагадаю, що гарячу воду, до якої жителі міста звикли вже як до чогось звичайного, ми почали давати лише три роки тому. До цього добрий десяток літ обходилися без неї. Коли вона пішла, будинки буквально тонути через регулярні прориви внутрібудинкових мереж. Адже за багато років без води вони, виявилося, забилися іржею і наполовину згнили. Проїхали. Дали тепло в установи, де роками люди взимку сиділи в пальтах і шубах. Місяць після цього державні контори нагадували камчатські гейзери. І з цим упоралися. Тепер уже кілька років намагаюся пробити у високих кабінетах впровадження в нас низки енергозберігаючих технологій. Для цього ми підключили групу столичних науково-виробничих організацій. Вони провели ретельний аналіз наших умов і можливостей. А головне —видали рекомендації, що дають змогу лише місту заощадити мільйони гривень. Глуха стіна. Але все-таки, працюючи в тісному контакті з міською й обласною владою, ми домоглися чимало. По-перше, за кілька років упритул підійшли до усунення так званої «проблеми тупикових зон». Що я маю на увазі? До одного будинку, що стоїть віддалено, прокладено кілька кілометрів дорогих теплових мереж. Великі витрати на доставку теплоносія, величезні втрати заради опалення одного об’єкта. Та чи є резон, скажімо, до віддаленого хутора прокладати залізницю? Для декількох сімей товарними поїздами доставляти 3 буханця хліба і 2 пакети молока на добу? Нині, за активного сприяння облдержадміністрації, ми вже думаємо створювати автономні модулі. Ініціюємо процес очищення внутрібудинкових мереж, тому що в них через іржу й інші відкладення в мережах губиться до 80 відсотків тепла. Влада допомогла об’єднати всі мережі теплопостачальних організацій міста в єдину систему теплопостачання. Наполягаємо, щоб газотранспортні організації за жодних обставин не знижували тиск газу в системі. Тому що в разі зниження кімнатної температури нижче критичного рівня населення все одно вмикає всі конфорки, духовки і так опалює житло. А це колосальні невраховані, неоплачені втрати газу. Та найголовніше не це. Так, ми замінюємо кілометри проіржавілих комунікацій. Так, десятки раніше не під’єднаних до подачі тепла будинків, шкіл, лікарень сьогодні нами опалюються. Так, у місті не залишилося жодного неопалюваного з вини ТЕЦ будинку. Але ми маємо намір реалізувати серйозні інвестиційні проекти, без яких усі потуги нагадуватимуть латання охрімової свитки. І, вбачаючи в нас серйозного і надійного партнера, деякі інвестори уже виявляють до співробітництва з нами реальний інтерес».

Якщо міркувати за попередніми результатами роботи, то в керівництва Херсонської ТЕЦ є всі підстави розраховувати на успішну реалізацію задуманого.