Із нашим багаторічним передплатником донеччанином М. Бережним ми познайомилися завдяки читацькій лотереї. Микола Петрович — учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Настрої серед ліквідаторів напередодні двадцятої річниці аварії не дуже радісні. З’ясовується, інваліди здебільшого зайняті пошуком справедливості в суді. Привернути увагу до їхніх проблем донецькі «чорнобильці» попросили і «Голос України».

Їхні суперечки з державними інстанціями стосуються двох статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, в статті 48 сказано, що інваліди Чорнобиля мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі від чотирьох до п’яти мінімальних зарплат, в залежності від групи.

— Однак 27 липня 1996 року Кабінет Міністрів України своєю постановою скасував норми, — розповідає Микола Гончаров, заступник голови Куйбишевської районної організації «Союз «Чорнобиль». — Згідно із постановою, інваліди І і ІІ групи отримують щороку аж... 26 гривень 70 копійок, а третьої групи — 21 гривню 50 копійок. І так уже протягом десяти років. Судіть самі, чи можна оздоровитися за такі гроші.

— Мінімальна зарплата підвищується щороку, але норма компенсації для нас не змінюється, — додає Олександр Марусяк. — Таким чином, Кабінет Міністрів порушує статтю 48 закону. Тому «чорнобильці» звертаються до суду за відновленням своїх прав.

Позовні заяви подавалися до місцевих судів у різних містах і районах області. І рішення судів виявилися абсолютно протилежними: в одних випадках — на користь «чорнобильців», в інших — позови не задовольнили. Наприклад, 21 жовтня минулого року Пролетарський районний суд обласного центру задовольнив позов інваліда II групи, «чорнобильця» Віктора Сімоненка до районного управління праці й соціального захисту про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення протягом 2002—2004 років. Апеляційний суд Донецької області залишив рішення чинним.

Водночас 16 вересня минулого року Авдіївський міський суд відмовив в аналогічному позові такому самому інваліду другої групи, «чорнобильцю» Михайлу Зоріну, а Апеляційний суд Донецької області залишив рішення без змін. А коли ліквідатор оскаржив рішення у Вищому адміністративному суді України, останній залишив чинними і рішення місцевого суду, і ухвалу апеляційного. Після цього рішення Вищого адміністративного суду всі суди на місцях стали виносити рішення не на користь «чорнобильців», стверджують мої співрозмовники.

Особливо обурює донецьких «чорнобильців» той факт, що 8 червня минулого року Верховний Суд України вже виносив рішення з аналогічного питання, розглядаючи справу мешканця Макіївки Миколи Покинтелиці. Позивач звернувся до суду із вимогами стягнути із управління праці й соціального захисту суми на оздоровлення в повному обсязі, однак Кіровський суд міста відмовив у тому, щоб задовольнити позов. Після того, як Апеляційний суд залишив рішення без змін, «чорнобилець» написав скаргу до Верховного Суду. Останній виніс рішення на користь Миколи Покинтелиці: управління праці і соціального захисту повинне виплатити йому 638 гривень 50 копійок на оздоровлення.

— Виходить, одні люди вже добилися справедливості та грошей, а інші отримують відмови в судах. Немає єдиної думки серед самих суддів, — наголошує М. Гончаров.

І це не єдиний привід для хвилювання в середовищі «чорнобильців». Хоч як це дивно, але приурочена до 20-річчя аварії постанова Кабміну від 27 грудня про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, котрі потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, викликала більше питань, аніж радості. Річ у тому, що збільшення пенсії з інвалідності відбувається нерівномірно: в 3,5 разу —ліквідаторам 1986 року і в 2,5 разу — ліквідаторам 1987—1990 років. Аналогічні пропорції встановлені для сімей, які втратили годувальника.

— Скажіть, будь ласка, чим відрізняється вдова одного «чорнобильця» від вдови іншого? Чому їх розділили за роками? Адже і той, і той уже в могилі, — обурюються Едуард Миронов, Михайло Козак, Олександр Пучков та інші мої співрозмовники. — У статті 54 «чорнобильського» закону чітко сказано, що державна пенсія призначається інвалідам із числа учасників ліквідації аварії 1986—1990 років. Чому тепер нас розділили по сортах? У нас однакові групи інвалідності, схожі діагнози, а пенсія — різна.

Тож донецькі «чорнобильці» готуються до нових позовів до суду. Подумалося: як добре, що уряд не придумав розділити по роках служби ветеранів Великої Вітчизняної. Чи, може, вже зріє така ідея?

Донецька область.