Такого стихійного лиха, яке сталося у перші дні березня 2001 року, Закарпаття не знало принаймні півтора століття. За руйнівними наслідками паводок перевершив листопадову повінь 1988 року, від якої область на той час ще не встигла перевести подих.

У ніч на 3 березня у верхів’ях басейну Тиси розпочалися зливи, що тривали протягом 55 годин — аж до 5 березня. За цей час випало 132 міліметри опадів, ще 70 міліметрів додало інтенсивне танення снігів у горах... Максимальна кількість опадів — майже 300 міліметрів за березневої норми 70—80 міліметрів — припала на район села Руської Мокрої в Тячівському районі.

— Ситуація ускладнилася тим, що в горах грунт ще був мерзлий, а на рівнині — перенасичений вологою й не міг увібрати в себе таку величезну кількість води, — згадує нинішній директор Закарпатського облводгоспу Володимир Чіпак. — Були прорвані дамби в Тячеві й Хусті, а також між селами Королеве і Текове, Бобове і Петрове... Не витримала натиску води й дамба в Угорщині між селами Тарпа і Тівадар. В результаті цього прориву було затоплено 32 тисячі гектарів земель, зокрема шість тисяч гектарів — на території Закарпаття.

— Загальні збитки березневого паводка на Закарпатті сягнули 285 мільйонів гривень, — каже голова облдержадміністрації Олег Гаваші. — Було підтоплено 255 населених пунктів та понад 33 тисячі будинків. 1937 осель стихія зруйнувала, майже 9 тисяч потребувало ремонту. Та найважчою втратою була загибель дев’яти людей.

На сьогодні всі потерпілі від стихії мають дах над головою. І навіть кращий за попереднє житло. А 135 сім’ям, котрі не хотіли будуватися, виплачено грошову компенсацію. Завершено ремонт будинків, які цього потребували. Величезних коштів потребувало відновлення зруйнованих автомобільних та лісових доріг, залізничного полотна, мостів, об’єктів комунальної власності, очищення від річкових наносів сільськогосподарських угідь тощо. Для того щоб убезпечити регіон від таких лих у майбутньому, п’ять років тому було затверджено урядову «Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні Тиси у Закарпатській області на 2002—2006 роки та прогноз до 2015 року». Проте фінансувалася вона абияк, тож із потрібних на період до 2006 року 350 мільйонів 500 тисяч гривень з державного бюджету надійшло лише 46 мільйонів 400 тисяч, або 13 відсотків. Таке фінансування давало змогу хіба що підтримувати протипаводкові споруди в задовільному технічному стані. Тим більше що вартість будівельних робіт і необхідних матеріалів рік у рік зростає.

— Тому ми змушені були внести істотні корективи до фінансування цієї програми, — продовжив Олег Гаваші. — І нас, нарешті, почули. 13 лютого Кабінет Міністрів збільшив її фінансування до 2 мільярдів 472 мільйонів гривень. На нинішній рік передбачено виділити 70 мільйонів, тобто рівно у десять разів більше, ніж було торік. Маємо також регіональну програму в обсязі 30 мільйонів 200 тисяч гривень, яка фінансується з обласного бюджету.

Загалом програма передбачає захист від паводків 500 населених пунктів (на сьогодні убезпечено лише 50), 2600 виробничих об’єктів, 200 тисяч гектарів сільгоспугідь. Уже можна буде реально розпочати будівництво двох протипаводкових польдерів на Тисі та спроектувати спорудження ще двох — на Чорній Тисі та Боржаві.

— Ми тісно співпрацюємо з колегами із сусідніх країн басейну Тиси — Угорщини, Словаччини, Румунії, — додає Володимир Чіпак. — Торік разом з угорцями розпочали виконання спільного проекту в рамках програми TASІS, у тому числі із захисту населення від паводків, їх локалізації на прикордонних територіях Берегівського та Ужгородського районів. Долучається до цього і світова спільнота. У червні минулого року реалізовано українсько-американський проект, в результаті чого облводгоспу передано сім автоматизованих інформаційно-вимірювальних гідрометеостанцій із супутниковим зв’язком, електронне обладнання з антеною космічного зв’язку та програмне забезпечення вартістю 106 тисяч доларів США. А наприкінці минулого року завершено проект TASІS «Оцінка ризику і управління повенями в Закарпатській області, Україна». Облводгосп отримав 13 гідрологічних та метеорологічних станцій, комп’ютерне та інше обладнання більш як на 1,6 мільйона гривень.

Стосовно ймовірності цьогорічного весняного водопілля Володимир Чіпак налаштований оптимістично:

— Нинішньої зими снігу випало десь на 50 відсотків менше, ніж у попередні роки. Льодохід пройшов без ексцесів. Якщо випадуть дощі в межах 20 міліметрів, рівень води в річках підніметься, але драматизувати ситуацію не слід. По-перше, ми вже не ті, якими були п’ять років тому, й до повені готові. По-друге, свої функції виконають ті захисні споруди, які вже надійно зміцнено. А загалом вважаю, що з повенями боротися не слід. Та й парасолю над усім Закарпаттям не напнеш. Паводки тривають, як правило, три-п’ять днів. Тому треба вміти захищатися від них і вчитися жити в їх умовах.

Закарпатська область.