Є потреба, та нема взаємності

До 1 квітня відкладається пуск складальних цехів Харківського тракторного заводу. Три з половиною тисячі робітників, майже половина персоналу підприємства, як і раніше, перебувають у вимушеній відпустці. Головний конвеєр зупинено, трактори на ХТЗ не складають із грудня минулого року. Такого безнадійного становища на заводі не було з моменту його заснування, адже навіть у найтяжчі для країни роки завод не зупинявся. Робити нові сільгоспмашини для українського села в той час, коли там майже не залишилося орних тракторів, сьогодні економічно невигідно — такий вердикт акціонерів заводу. Нові ж трактори в Харкові складатимуть, коли на складі залишиться 350 непроданих машин, а сьогодні їх — 750. За два місяці нового року в Україні продано менш як 20 тракторів. Раніше завод «виручали» країни близького зарубіжжя: великими, як на теперішній час, партіями харківські машини купували Росія, держави кавказького регіону, Молдова, Казахстан. Але після того, як на заводі змінився власник, пішли директори, ХТЗ залишився біля розбитого корита.

Сьогодні лише третина заводу належить державі. Голова Фонду держмайна Валентина Семенюк, відвідавши ХТЗ як представник держави, пояснила, що державним пакетом акцій заводу і ще трьох десятків заводів області сьогодні розпоряджається компанія «Украгромашинінвест», яка важким машинобудуванням не дуже переймається, бо вітчизняних замовлень так мало. Крім того, додала вона, більш як тридцять підприємств в Україні нібито покликані виробляти техніку для села. Але всі вони займаються тільки тим, що перепродують пакети акцій тим підприємствам, котрі постачають для села сільгосптехніку закордонного виробництва. А на думку першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Бабаєва, у кризі на ХТЗ винні насамперед менеджери, які не змогли правильно оцінити ринок.