За дітей війни ще доведеться поборотися

Схвалений ще в листопаді позаминулого року Закон «Про соціальний захист дітей війни» має майже детективну історію. Сьогодні він ніби є і водночас не діє. А законодавці ведуть за нього майже справжню війну. Прокоментувати цю ситуацію наш кореспондент попросив заступника голови Всеукраїнської громадської організації «Захист дітей війни», народного депутата України першого і третього скликань Івана МУСІЄНКА.

— Насамперед дещо з історії. Коли на розгляд парламенту було внесено проект державного бюджету України на 2006 рік, Прем’єр-міністр Юрій Єхануров під час зустрічі з депутатськими фракціями говорив, що цей документ підготовлено ще попередниками нинішнього уряду. За декілька днів неможливо підготувати цілком новий варіант бюджету, тож його треба розглядати як первинне полотно і доопрацьовувати. У проекті державного кошторису, підготовленому до першого читання, фактично взагалі не передбачалося фінансувати закон «Про соціальний захист дітей війни»: повністю призупинялася дія статей, де йдеться про безкоштовний проїзд у транспорті, пільги при оплаті комунальних послуг та доплату до пенсій.

Однак після тривалих дискусій і переговорів парламентаріїв з урядовцями у винесеному на повторне друге читання проекті бюджету вже було передбачено кошти на безплатний проїзд дітей війни. А потім, під час обговорення, і в доповіді в. о. голови бюджетного комітету Верховної Ради Людмили Супрун, і у виступах багатьох депутатів проблема фінансування закону про дітей війни стала ключовою. Більше того, деякі фракції, зокрема соціалісти, ставили питання так: якщо буде профінансовано закон про дітей війни, то вони проголосують за бюджет у цілому. Якщо ні — не голосуватимуть. І тільки після того, як було досягнуто згоди про виділення у бюджеті коштів на фінансування цього закону (про що свідчить стенограма пленарного засідання Верховної Ради від 20 грудня 2005 р.), держбюджет-2006 було прийнято в цілому 226 голосами.

Отже, закон про держбюджет-2006 парламент проголосував за умови, що для фінансування закону про дітей війни виділяється 800 млн. грн., із них 700 млн. грн. — на запровадження 25-процентної знижки при оплаті комунальних послуг відповідно до середніх норм споживання вже з 1 січня 2006 року, 100 млн. грн. — на безкоштовний проїзд у транспорті, в тому числі й приміському. А за підсумками виконання бюджету в першому півріччі Кабмін, за погодженням із бюджетним комітетом Верховної Ради, має внести пропозиції для поетапної реалізації статті про 30-відсоткову надбавку до пенсії дітям війни. Щоправда, не було до кінця врегульовано механізм надання 25-процентної пільги за комунальні послуги сільським жителям, але це вже окрема тема.

Проте в опублікованому в газеті «Урядовий кур’єр» законі про держбюджет-2006, вже підписаному Президентом України, з’явилися два дивні моменти: ст. 77 зупиняє на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 закону «Про соціальний захист дітей війни» (пільга на комунальні послуги) і ст. 6 (зростання пенсій). Більше того, ст. 110 встановлює, що пільги дітям війни щодо комунальних послуг «запроваджуються у 2006 році поетапно, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів». Хоча парламент проголосував за введення в дію цієї пільги вже з 1 січня ц. р.! А поетапно мали виконувати лише статтю 6 — щодо надбавок до пенсій.

Відтак фактично відбулася підміна і фальсифікація рішення парламенту. Тому одразу на початку року на розгляд парламенту депутати з фракції соціалістів, а потім і Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, внесли проект закону про внесення змін до держбюджету-2006, згідно з яким із державного кошторису виключався п.17 ст. 77 про призупинення дії окремих статей закону про дітей війни, а ст.110 викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 — у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». І 19 січня цей закон було прийнято парламентом. Зрештою, народні обранці не придумували щось нове, а підтверджували своє попереднє рішення, проголосоване під час остаточного схвалення цьогорічного бюджету.

Проте Президент України застосував право вето до цього закону і повернув його до Верховної Ради з єдиною пропозицією: відхилити. Глава держави стверджує, що закон не може бути підписано, оскільки для його реалізації необхідно понад 12 млрд. грн., а в законі про держбюджет-2006 на це виділено лише 700 млн. грн. Отож треба додатково знайти ще 11,3 млрд. грн. А введення в дію цього закону, за словами Президента, призведе до розбалансування державного кошторису.

Однак Президента знову «підставили», оперуючи абстрактними цифрами. У Монтеск’є є такий афоризм: «Фінансисти підтримують державу так, як вірьовка шибеника». Якщо розуміти під державою насамперед єдність народу і владних структур та довіру до них, що нам сьогодні вкрай потрібно, то такі речі неприпустимі. Адже для реалізації пільги про 25-відсоткову знижку в оплаті комунальних послуг дітям війни потрібно не 12 млрд. грн., як каже Президент, аргументуючи своє вето. За попередніми розрахунками, під категорію дітей війни (ті, кому на 2 вересня 1945 року не було 18 років) потрапляє близько семи мільйонів чоловік. Проте частина цих людей уже користується пільгами за іншими законами: як учасники війни, інваліди, чорнобильці тощо. І якщо із загального переліку виключити ці категорії пільговиків, то залишається 6 млн. 290 тисяч дітей війни. А станом на січень 2006 року, після завершення складання Єдиного державного реєстру пільговиків, чисельність дітей війни, котрі не мають права на пільги з оплати комунальних послуг за іншими законами, становить 4 млн. 671 тис. чоловік. І, відповідно до попередніх розрахунків, для фінансування 25-процентної пільги в оплаті комунальних послуг потрібно на квартал близько 175 млн. грн., а на рік — близько 700 млн. грн. Звісно, ці цифри не остаточні, але ж ідеться не про 12 мільярдів!

Саме керуючись цим, а також підвищеними сподіваннями мільйонів людей щодо виконання закону про дітей війни, 21 лютого ц. р. Верховна Рада подолала вето Президента на закон про внесення змін до бюджету на 2006 рік у частині фінансування закону «Про соціальний захист дітей війни». І цим, власне, повернулася до тексту закону про держбюджет, проголосованого в грудні, де йдеться про те, що вже з 1 січня цього року має працювати вищезгадана 25-відсоткова пільга. А за результатами виконання бюджету в першому півріччі уряд має внести пропозиції з подальшого поетапного зростання пенсій дітей війни. Тепер Президент України має підписати схвалений парламентом закон.