Футбол. Товариські матчі національних збірних. 28 лютого. Японія—Боснія. 2:2. Кіпр—Словенія. 0:1. Румунія—Вірменія. 2:0. Греція—Білорусь. 1:0. Ісландія—Тринідад і Тобаго. 0:2. Алжир—Буркіна-Фасо. 0:0. Фінляндія—Казахстан. 0:0 (за взаємною домовленістю суперники пробили післяматчеві пенальті — 1:3).

Азербайджан—Україна. 0:0.

Азербайджан: Валієв, А. Мамедов, Соколов, Бахшиєв, Каримов, Солтанов (Е. Мамедов, 69), Аббасов (Абдуллаєв, 63), Садихов, Губанов (Вадіров, 69), Імамалієв (Нурієв, 87), Набієв (Гулієв, 83). Тренер — Шахін Дінієв.

Україна: Шуст, Єзерський, Русол (Ващук, 46), Федоров, Несмачний, Гусєв (Воробей, 46), Ротань (Серебренников, 56), Гусін (Шелаєв, 68), Калиниченко (Назаренко, 77), Воронін (Ребров, 46), Бєлік. Тренер — Олег Блохін.

Попереджено: Бахшиєва, 43, Бєліка, 70, Єзерського, 81.

Арбітр — Андрій Сіпайло (Латвія).

Баку. Стадіон імені Тофіка Бахрамова. 8 градусів. 10 000 глядачів.

Це був той випадок, коли наша збірна — знаний майстер гри на контратаках — мала діяти першим номером. Однак із цим завданням вона впоралася не на всі сто відсотків. І для цього були вагомі причини. Українському колективу бракувало зіграності, відчуття ліктя. На це важко було й розраховувати, бо колектив понад чотири місяці не збирався разом. Не найкращої якості було поле. За таких умов команда вищого класу не може застосувати своїх козирів. Нарешті, ніде правди діти, більшість футболістів української команди подумки — вже в Німеччині на чемпіонаті світу. Тому бережуть себе від травм.

Але повною мірою їм це не вдалося. Адже суперник їх не жалів, бив по ногах і ззаду, і спереду. Робив він це не навмисне. Такий його рівень, і нікуди від цього не дітися. Як розповів мені один з асистентів нашого тренера Юрій Роменський, дехто дістав мікротравми.

Цього разу збірна України грала з чотирма оборонцями, п’ятьма півоборонцями і одним форвардом. Це — Олексій Бєлік. У воротах через травму Олександра Шовковського дебютував Богдан Шуст. З різних причин були відсутні провідні виконавці — Андрій Шевченко та Анатолій Тимощук.

Азербайджанці швидкі, в міру технічні футболісти, намагалися якомога швидше дістатися з м’ячем нашого штрафного. Та що робити далі, складалося враження, вони не знали. Взагалі особливо гострих моментів вони не створили. Було кілька напружених ситуацій. Але їх упевнено розряджали наша оборона або воротар.

До речі, у збірній Азербайджану грають представники лише місцевих клубів. Четверо з них — із бакинського «Інтера», котрий очолює заслужений майстер спорту Анатолій Коньков. Анатолій Дмитрович був присутній і на тренуванні гостей, і на матчі. По його закінченні в автобус до нашої журналістської компанії зазирнув колишній форвард «Дніпра», київського «Динамо», «Арсеналу» і національної збірної Сергій Коновалов. Він повідомив нам, що також гратиме за «Інтер»...

Це — ліричний відступ. Та повернімося до самого поєдинку в Баку. Слід сказати, що й гості голевими моментами похвалитися не могли. У першому таймі їх було два. На п’ятій хвилині Максим Калиниченко поцілив у поперечину метрів з двадцяти. Ще раз наші отримали нагоду відзначитися на першій доданій хвилині стартової половини. Вони провели цікаву комбінацію, а захисник господарів зіграв рукою. Та диво, арбітр вдав, що нічого не сталося і під завісу зустрічі (76-та хвилина), коли Бєлік, скориставшися помилкою воротаря, збирався пробити по порожніх воротах. Але його звалили...

Після матчу Олег Блохін зробив такий коментар:

— Як на мене, з огляду на час, вийшла гарна гра. Ми перевіряли наших футболістів після тривалої паузи. Багато ігрових зв’язок порушено. Але це не страшно, в нас є час усе налагодити.

Низької якості поле не дало розігратися. А от боротьби було багато. Вважаю, що в багатьох ігрових моментах арбітр оцінював ситуацію неправильно. Зрештою, він зламав гру, і в кількох епізодах футболісти могли дістати травму. Бо якщо суддя регулярно неправильно трактує ігрові моменти, то це в підсумку заводить учасників.

Перший тайм для нашої команди був пристрілочним. Другий мені більше сподобався. Вдалося трохи перебудуватися, провели деякі заміни. Гадаю, хлопцям можна подякувати за цю гру.

Збірна Азербайджану сьогодні діяла з величезним бажанням. Може, від надлишку того бажання в окремих епізодах господарів підводила виконавська майстерність.

Наостанок коментарю скажу таке: якщо не призначати пенальті в ситуаціях, які ви сьогодні бачили, то це не піддається жодній логіці... Я різне бачив у футболі, але таке — вперше. Втім, за будь-яких обставин —рахунок на табло такий, як він є.

— Якою мірою сьогоднішній матч допоміг вам з’ясувати ступінь готовності наших футболістів до чемпіонату світу?

— Це була перевірочна гра, а до чемпіонату світу ще чотири місяці. На нинішньому етапі підготовкою команди я задоволений. Інша річ, що ігрові зв’язки порушено, немає колишнього ритму. До того ж треба зважати на те, що чемпіонат Азербайджану вже в розпалі, а друге коло нашого стартує тільки за кілька днів. Зрозуміло, що нам бракує ігрової практики. Хоч би як команди готувалися на зборах, контрольні поєдинки будуть завжди залишатися товариськими.

— На початку матчу Калиниченко діяв на позиції лівого півоборонця, але потім ви його пересунули ближче до протилежного флангу. З чим це було пов’язано?

— Мене не зовсім задовольняла схема гри, і ми її міняли. Тому спробували Ротаня перевести із центру ближче до лівої бровки, а Калиниченка — у центр. Через те що «Спартак» порівняно недавно почав підготовку до сезону, то оцінювати сьогоднішню гру Калиниченка на всі сто відсотків не можу. Але в багатьох моментах він мені сподобався.

— Що ви скажете про дебют Богдана Шуста?

— Дебют як дебют. Як такої роботи в нього сьогодні не було, тому давати якісь оцінки складно. Шуста непогано перевірити в матчі, у якому в нього була б складна робота. Тож спостерігатимемо за ним в іграх за «Шахтар». У нас на прикметі є й інші молоді голкіпери, але ми сподіваємося, що Шовковський незабаром повернеться до гри і набере форму. Інакше нам доведеться дуже серйозно замислитися, перш ніж прийняти рішення, кого з голкіперів брати на чемпіонат світу. Ви самі прекрасно розумієте, що одна справа — чемпіонат України або товариські ігри й інша —чемпіонат світу. То зовсім інший рівень.

— І вам не прикро за сьогоднішню нічию?

— А чому мені має бути прикро? Мені буде зле, якщо, приміром, ми програємо або зіграємо внічию зі збірною Саудівської Аравії на чемпіонаті світу. А сьогодні була товариська зустріч. До речі, я програв практично всі товариські ігри на етапі підготовки до відбірного циклу ЧС—2006.

Баку—Київ.

***

Наша редакція дякує керівництву ФФУ, її прес-службі (керівник Валерій Никоненко) за допомогу в організації цього репортажу.