Банкіри в поле не поспішають
Лише 11 із 40 банків, які працюють на Вінниччині, уклали угоди з аграріями на надання кредитів для проведення весняно-польових робіт.
Загалом банківські позички становлять 70 мільйонів гривень — на 20 відсотків більше минулорічного. Однак кількість позичальників залишилася такою само. А в чотирьох районах аграріям поки що не вдалося позичити жодної гривні.
На думку фахівців, небажання банків працювати із сільгосппідприємствами пояснюється насамперед значними ризиками — не повернуто 13 мільйонів гривень раніше позичених грошей. Сорок позичальників не можуть розрахуватися за отримані кредити ще з 2001 року.
Голова Вінницької облдержадміністрації вважає, що така політика банків гальмує розвиток аграрного сектора економіки області. Він також нагадує керівникам банківських установ про їхні ж зобов’язання фінансувати передусім АПК, потенціал якого — майже 60 відсотків у загальній структурі економіки регіону. Керівник Вінниччини також застеріг банкірів від
«подвійної» бухгалтерії, до якої вдавалися торік у деяких установах, коли змушували позичальників оформляти ще й додаткову угоду. Внаслідок чого середній відсоток наданих кредитів становив 23,1 замість визначених 18,5 відсотка.Тим часом лише на придбання пально-мастильних матеріалів дефіцит коштів у господарствах визначається сумою у 102 мільйони гривень. Щоб упоратися з усіма роботами, треба позичити більш як 300 мільйонів гривень.
Віктор СКРИПНИК.
Не розквітнуть яблуні і груші
Кримські яблуневі сади вимерзли на чверть, груші — на 90 відсотків. Виноградники — теж на 90—94 відсотки.
Врожаю персиків, абрикосів і черешні практично не буде.
«У найменш постраждалих районах максимально вдасться зібрати 15 відсотків плодів кісточкових», — повідомив заступник міністра АПК автономії Сергій Пелагенко. А ще можуть внести корективи весняні холоди. За підрахунками, цьогорічний врожай фруктів становитиме близько 25 тис. тонн проти 80 тисяч минулорічних. Винограду — не більше. Отже, вин не вироблять.Мороз пошкодив не лише плодоносні бруньки, а й коріння багатьох дерев, менше вражені ростові бруньки. Дерева почнуть реанімувати і відновлювати, щоб отримати врожай хоча б наступного року. Та на необхідні агротехнічні заходи не вистачає коштів. Жоден банк нині не розглядає сад як заставу, тому взяти гроші нема звідки.
З овочами стан у регіоні — не кращий: за кілограм картоплі торговки правлять уже 6 гривень., за капусту і моркву — 5, буряк продають на гривню дешевше. Високі ціни, схоже, триматимуться до літа, бо запаси минулорічного врожаю добряче підмерзли. В аграрному Криму бізнесмени не поспішають вкладати інвестиції в заводи з переробки сільгосппродукції й будівництво ємних овочесховищ. Адже ця діяльність пов’язана зі значним ризиком. Тому підприємці заробляють гроші простіше — перепродують в благословенному краї овочі й фрукти з інших регіонів держави.
Віктор ХОМЕНКО.
