Віра ще не згасла

Шановна редакціє!

Звертаюся до вас з приводу статті, надрукованої у газеті «Голос України» № 23 від 07.02.2006 р., і хочу викласти свій погляд на ситуацію, яка склалася близько двох років тому навколо судової системи Херсонщини, яку я, як голова апеляційного суду, очолюю близько десяти років.

На початку 2004 р. широкого розголосу в області набуло функціонування фірми «Біолог». Ця структура налагодила випуск неякісного шиферу «Біолайн», що, за висновком експертизи, проведеної Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Держбуду України № 128/01-08 від 18.02.2005 р., не може вважатися будівельним матеріалом узагалі, а його використання може бути небезпечним для споживачів та працівників заводу. Згідно з довідкою Державної податкової адміністрації у Херсонській області №469/10/13-28 від 23.02.2005 р., підприємство сплатило державі податків аж 1620 грн. Діяльність цієї структури завдала значних збитків багатьом споживачам, які почали звертатися по захист своїх прав у суди. Будучи незадоволеним рішеннями місцевих судів, які задовольнили низку позовів про відшкодування збитків, тодішнє керівництво фірми почало чинити тиск на суди області, на мене особисто, намагаючись отримати підтримку в прийнятті судових рішень на свою користь. Не домігшись бажаного, окремі особи розпочали кампанію з дискредитації мене, як голови апеляційного суду, з метою усунення з посади.

Для початку — взялися за збір інформації про мене, не гребуючи підмовою людей, які близькі до моєї сім’ї, стеженням, з’ясуванням вартості покупок, зроблених членами моєї родини, і таке інше. Далі — відомі вам фото належного мені майна, які разом з коментарями наклепницького змісту публікують для початку в херсонській газеті «Честное слово» разом з погрозами «дать по рукам» чиновникам, котрі їм не вгодили. Після цього — чергова спроба «домовитися» зі мною. Наступний крок — скарги до різних інстанцій, звинувачення мене у створенні «корумпованої, злочинної мафії». Даються надумані «експертні» висновки вартості нашого майна і на підтвердження всього лише один «документ» — газетні публікації.

Протягом року за цими скаргами проводилися перевірки Вищою радою юстиції, Радою суддів України, слідчими органами, комітетами Верховної Ради. Всі скарги не знайшли підтвердження в жодному пункті. Здавалося б — крапки поставлено. Та... все починається спочатку: ті самі скарги, ті самі фото, але вже у більших масштабах здійснення піар-акції.

Протягом року — замовні пікети, брудні наклепницькі публікації, скарги, погрози. Цими діями організатори акцій всіляко намагаються деморалізувати суд, мене особисто, дестабілізуючи роботу державного органу, створивши психологічну напругу в колективі. В таких умовах моя сім’я, діти живуть під страхом небезпеки за своє життя, під охороною і навіть переховуються. Блюзнірством і цинізмом тхнуло, як на мене, від так званого вибачення, що раптом з’являється на шпальтах газети «Честное слово»: «находясь перед иконами Иисуса Христа, Матери Божьей, Преподобных Отцов Печерских и Блаженной Ксении Петербургской — искренне, всем сердцем и всей душой... Прошу прощения, и особенно у женщин, семьи Иванищука Анатолия Петровича... которым по неблагоприятному стечению обстоятельств причинил обиды и душевные страдания». Через кілька днів після цього було знищено автомобіль, що належав нашій сім’ї.

Ось така преамбула.

Тепер щодо публікації у вашій газеті

Обурення колективу апеляційного суду Херсонської області викликав розміщений на шпальтах вашої газети передрук інформації про «таксу», згідно з якою можна зменшити термін покарання. Вважаю, якщо стаття настільки персоніфікована, то слід було б документально аргументувати: який суддя зменшив термін покарання і за яку суму.

Щодо самопідпалу І. Куліди — слідчими органами встановлено факт непричетності будь-кого із працівників суду до цього трагічного випадку.

Про європейський спосіб життя та голлівудський стиль.

Автору статті не личило б так тенденційно висвітлювати приватне життя моєї сім’ї. У судді, як і в іншого громадянина нашої держави, можуть бути майнові статки. Головне — щоб вони відповідали заробіткам і з них платились податки у державну казну. Будинок, зображений на фото, придбаний членами моєї родини у 1996 р. на цілком легальні кошти (підтверджується перевірками) та має площу 93 кв. м. Щоправда, європейський порядок підтримуємо по-українськи, власними руками.

Досі знав, що стиль буває класичним, бароко, готичним тощо. Прикро, що для того, аби болісніше вдарити, пишуть ось такі перли про «голлівудський стиль», про мій «портрет, який відповідає європейським стандартам». На мою думку, європейський рівень життя — це коли усі рівні перед законом та захищені цим законом.

Про «недоторканність» та незахищеність

Серйозною проблемою судової системи України є поширена практика тиску на суд. Останнім часом застосовуються різноманітні механізми та технології чорного піару. Мимоволі суди стають заручниками цих небезпечних для держави ситуацій, які штучно створюють навколо них. На собі відчуваю шалений тиск з боку комерційних структур, що перебувають у конфлікті із законом, коли лише брудними технологіями брехні, наклепів намагаються дискредитувати, поставити на один щабель зі злочинцями. І тут надзвичайно важливою є громадська думка та ЗМІ, які відіграють значну роль у формуванні національної свідомості. Шкода, що інколи представниками ЗМІ перекручуються факти, пропонується довільне суб’єктивне або навіть замовне трактування судових рішень, нав’язуються загалу надумані взаємозв’язки і взаємообумовленості. До мене особисто вживається термінологія образливого, брутального характеру, публікується конфіденційна інформація. Наприклад, у місцевій пресі було надруковано листа за підписом голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, в якому вказується адреса квартири, що мені належить, дата укладання договору купівлі-продажу, сума договору. Однак я довгий час не міг дозволити собі вдатися до судового захисту, як будь-який пересічний громадянин, оскільки вважав це неетичним, та зрозумів, що толерантність тут недоречна.

Замість післямови

А тепер про головне — чому ніяк не відреагував Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на численні скарги обдурених покупців «шиферу», які надходили з приводу діяльності ТОВ «Біолог»? Невже має рацію той, у кого гроші, а не той, на чиєму боці закон?

Я вірю в те, що ми будуємо демократичну державу, принципом якої є верховенство права та закону. Я вірю в те, що в нашій державі всі рівні перед законом, незважаючи на наявність суддівської мантії чи депутатського мандату будь-якого рівня.

З повагою, Анатолій ІВАНИЩУК, голова Апеляційного суду Херсонської області.