Я маю земельний пай і хочу виділити його в натурі. Мені сказали, що отриману земельну ділянку можна оформити для ведення товарного виробництва або приєднати до наявного городу. Яка різниця між цими варіантами?
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ.
Рівненська область.
Є кілька можливостей щодо оформлення земельної ділянки під час розпаювання. Перша з них — виділення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інша передбачає збільшення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок виділення у натурі земельної частки (паю). Різниця між ними полягає у правах власника щодо користування та розпорядження такою ділянкою. Так, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства не можуть використовуватися для товарного виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема для ведення фермерського господарства. Власники ділянок для ведення особистого селянського господарства мають право самостійно господарювати на землі, укладати будь-які угоди, реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим особам, самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва, мають право відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити, бути членами кредитної спілки, надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства, в тому числі у сфері сільського зеленого туризму, використовувати для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі, вільно розпоряджатися майном, виробленою продукцією та продуктами її переробки, брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм, об’єднуватися у виробничі товариства, асоціації, спілки для реалізації спільних інтересів, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Проте така діяльність членів особистого селянського господарства не повинна мати характеру підприємницької, тобто такої, що здійснюється на постійній основі з метою одержання прибутку. Якщо ж власник має намір використовувати земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності у сфері сільського господарства, наприклад, для створення фермерського господарства, йому вигідніше було б виділяти земельну ділянку в натурі саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ще одна істотна різниця у правах власника земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що заборона (мораторій) на відчуження у будь-який спосіб, крім передачі у спадщину та вилучення для суспільних потреб, таких ділянок поширюється лише на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Це означає, що земельні ділянки особистих селянських господарств можуть бути у будь-який спосіб відчужені і до 1 січня 2007 року.
Наталя ВІЛАМОВА,юрист.
