На останній перед виборами дев`ятій сесії Верховна Рада АРК вирішила одночасно з загальноукраїнськими виборами 26 березня провести ще й місцевий консультативний референдум про надання російській мові статусу другої державної.

Це рішення після більш як двогодинних бурхливих дебатів було прийнято 53 депутатами із 62 присутніх у залі (замість 100). Тринадцяте в порядку денному мовне питання, ініційоване представниками партії «Союз», вийшло в першочергові за активної підтримки заступника голови кримського парламенту — «регіонала» Василя Кисельова, який через хворобу голови Верховної Ради АРК виконував його функції. Настільки «язик» припік, що тема відсунула на пізніше навіть прийняття бюджету автономії на цей рік.

Спершу проект референдуму прибічники прагнули провести без обговорення і поставити на поіменне голосування. Не вийшло, бо чимало опонентів, зокрема кримські татари, прем’єр, «нашоукраїнці», «бютівці», з блоку Куніцина і навіть комуністи пропонували вилучити його зовсім, як «спекулятивний, дестабілізаційний, передвиборний піар, трюк, популізм, провокацію, лжеідею, яка не має ані правового, ані конституційного сенсу». Лунали і пропозиції розширити питання референдуму, запропонувати три державні мови у країні: до української долучити російську і кримськотатарську. Нагадали, що ці ж політичні сили в грудні 2004 року закликали до створення Південно-Східної автономії.

Не вгамувала пристрасті й категорична заява прокурора Криму В. Шемчука: сьогодні ж у ВР надійдуть документи прокурорського реагування, а саме — протест на прийняте рішення. Адже питання, що стосуються конституційного ладу і державного устрою України (а мова — саме з цієї сфери), до повноважень депутатів автономії не належать. Тож рішення незаконне, референдум із загальнодержавних питань в окремому регіоні нелегітимний і проводити його недоцільно. Аналогічний висновок Головного управління юстиції в АРК та представника Президента в Криму.

Прокурор автономії слова дотримав. До ВР АРК внесено подання з вимогою скасувати незаконну постанову про призначення республіканського референдуму про надання російській мові статусу другої державної.

За всіма цими політичними баталіями ледь не забули про економіку. Врешті обговорили й затвердили програму економічного та соціального розвитку, концепцію пріоритетного розвитку села і бюджет на 2006 рік, який виріс порівняно з перевиконаним минулорічним по всіх параметрах.

Референдум має оплатити держава, тож депутати зобов’язали уряд автономії профінансувати витрати на мовний плебісцит, а саме його проведення доручити місцевому Центрвиборчкому. Як реалізовуватимуть результати цього волевиявлення — невідомо, бо офіційний статус російська мова вже має в Криму, разом з українською і кримськотатарською.

Крим.