Що робить держава, аби поліпшити здоров’я нації? Питання звучить риторично. Ця проблема з’явилася не сьогодні. Оздоровити себе і свою сім’ю, зекономивши, до речі, чималі гроші — власні й державні — можна лише завдяки здоровому способу життя і фізичним вправам.
Кажуть, у японських містах дуже цим переймаються. А що ми маємо?
«Спортмайданчик» — це подерті сітки, усередині яких гасають за м’ячем хлопчаки. Де-не-де у дворах, правда, стирчать із 80-х років укопані в землю перекладини чи бруси зі зварених труб. За все інше — фітнес-клуби, спортзали, басейни — треба добре заплатити. Тобто вони — не для громади.Владі, зазвичай, не до народної фізкультури, не кажучи вже про приватний бізнес. Але все-таки є люди, ділові інтереси яких збігаються з потребами громади. Не в заморській Японії, а у нас в Україні вони цілком серйозно конструюють — і вже виробляють! — міцні й недорогі спортивні комплекси для двору та вулиці. Мало того, складають програми оздоровлення населення, якими, мабуть, мали б займатися державні та муніципальні органи.
Таких людей небагато. Це ентузіасти — фахівці групи компаній
«Інтер Атлетика», відомої передусім професійними та домашніми тренажерами. До слова, кількість спортивних залів, обладнаних тренажерами цього виробника, перевищує 30 тисяч.Якщо говорити про підтримку масової фізичної культури, то це, напевно, єдине об’єднання, що намагається практично сприяти оздоровленню нації. Ви знаєте інших? Будь ласка, назвіть.
— Сьогодні, наприклад, просто не існує чогось подібного до програми
«Міський спортзал». Вона передбачає устаткування та організацію роботи спортивно-тренажерних «залів» під відкритим небом у міських зонах відпочинку та спорту, школах, технікумах, вузах, санаторіях, центрах реабілітації. А програма «Діти України» — побудову дитячих спортивно-ігрових майданчиків всюди, де тільки можливо — у міських парках, зонах відпочинку, дитячих садках, школах, дитбудинках, санаторіях, на прибудинкових територіях тощо.Обом програмам лише півроку, але в 30 великих і малих містах — Чернігові, Сумах, Полтаві, Кременчуці та інших — дітвора радіє барвистим, цікавим і щоразу неповторним спортивно-ігровим майданчикам. А у Києві не встановлено жодного, незважаючи на високу оцінку цієї ініціативи з боку голови Олександра Омельченка, голови комітету Верховної Ради Валерія Пустовойтенка, відомих спортсменів братів Кличків... Зате в селищі Буча на Київщині, де розташований центральний офіс
«Інтер Атлетики», розвагу мають не тільки діти. Різноманітні вуличні тренажери із задоволенням опановує дедалі більше дорослих, багатьох навіть мороз не лякає.На жаль, у цьому бучанський досвід унікальний — більше такого немає ніде.
І тренажери, і обладнання дитячих майданчиків сконструйовані та виготовлені на заводі
«Спорттехніка» у Чернігові. Процес їхнього вдосконалення ніколи не припиняється. Особлива увага дитячим майданчикам — кожен з них проектується індивідуально.Хоч як парадоксально, продукція марки
«Інтер Атлетика» менш відома вдома, ніж у Німеччині, Польщі, Росії, Данії, Франції, загалом у 23 країнах світу. Окрім міжнародного сертифікату якості, вироби відповідають європейським нормам безпеки, але при цьому в декілька разів дешевші від зарубіжних аналогів.Запатентовані конструкції розроблено на основі найновіших даних кінезіології, біомеханіки та спортивної медицини. І така ще деталь: під час конструювання враховують і суто
«слов’янські» особливості деяких наших співвітчизників — вуличні тренажери антивандальні, поламати їх практично неможливо.Не вірите?! Тоді вам доведеться поїхати до Бучі або Полтави...