Політична, соціальна та економічна напруга опанувала всі верстви суспільства. Не залишила байдужим і члена депутатської фракції «Блок Юлії Тимошенко», вченого-аграрника, президента Української академії аграрних наук Михайла Васильовича ЗУБЦЯ.

— Свого часу ви створювали одну з найпотужніших політичних структур — Аграрну партію України, були першим її головою. Тому політичне життя в сучасних умовах вам добре відоме, ваша думка щодо нинішньої політичної ситуації?

— Звичайно, будь-яка політична сила має право на існування. Це ознака нашого демократичного поступу. З другого боку, навіть громадянину із вищою освітою важко розібратися в ідеологічних засадах 127 політичних партій, які існують в Україні. Сьогодні маємо по декілька партій націонал-патріотичних, народних, комуністичних, соціалістичних, ліберальних, консервативних і навіть таких, які викликають нездорові настрої у суспільстві. Така строкатість в ідеології викликає напруження, спричиняє між ними непримиренну боротьбу.

— Яка з них, на вашу думку, має суспільно значущу засаду?

— Аналізуючи програми та ідеологічні платформи численних партій, я зрозумів, що на арену політичного життя вийшла і задекларувала себе якісно нова ідеологічна сила під назвою солідаризм. Його вичерпна характеристика була сформульована кращими філософами ще на початку ХХ сторіччя. Власне кажучи, солідаризм у чистому вигляді — це органічне поєднання гармонії і справедливості.

— Із всесвітньої історії окремих держав та суспільств ми знаємо про форми суспільного ладу від феодалізму до соціалізму. Мали місце і такі ідеологічні напрями, як непотизм і кронізм. Непотизм декларує систему влади, що побудована на родинних зв’язках та кумівстві, кронізм сповідує понад усе у державній розбудові опиратися на близьких друзів. Яке місце серед цієї гами ідеологій відведено солідаризму?

— Ця ідеологія стала основою довгострокових програмних засад депутатської фракції у Верховній Раді України «Блок Юлії Тимошенко» і спрямована на докорінне переосмислення ролі і місця людини в суспільному житті — від її народження до зрілого віку, утвердження справжньої моральності в суспільстві, чого не спостерігаємо в інших ідеологіях. Загалом, концептуальні засади солідаризму надзвичайно широкі і охоплюють усі ланки суспільного життя. Можна зупинитися на окремих пріоритетах, серед яких розвиток моральності і духовності є основним. Так, «Блок Юлії Тимошенко» зініціював проведення в Запоріжжі Всеукраїнського медичного форуму «Здоров’я для всіх». Більш як тисяча представників медичних закладів країни під патронатом Юлії Володимирівни обговорили стан нашої медицини, безправність пацієнтів і медичного персоналу і дійшли висновку, що у подоланні проблем охорони здоров’я може стати в пригоді запровадження страхової медицини. Для малозабезпечених така страховка частково або повністю оплачуватиметься державою, для працюючих — витрати на себе візьме підприємство чи організація. Водночас буде визначено перелік медичних послуг, які надаватимуться всім безкоштовно.

Крім освітніх та медичних програм ця ідеологія передбачає й інші соціальні програми, спрямовані поліпшити життя пенсіонерів, військовослужбовців, працівників культури. Усі вони визначені у «Маніфесті справедливості», що його розробила фракція «БЮТ».

— У складі фракції багато юристів: Василь Онопенко — колишній міністр юстиції, а нині голова Комітету з правової політики Верховної Ради України; Левко Лук’яненко — всесвітньо відомий правозахисник; Григорій Омельченко — багаторічний борець з корупцією, засновник об’єднання «Антимафія». Яке місце відведено у солідаризмі правовим питанням?

— Невід’ємною частиною солідаризму є дотримання верховенства права, побудова незалежних, некорумпованих судів.

Узяти хоча б нашу державну структуру — Українську академію аграрних наук. Ми постійно з кимось судимося: захищаємо свої майнові та земельні права в господарських та арбітражних судах від зазіхань різного роду ділків. І є ненормальним, що з одного питання різні суди приймають абсолютно протилежні рішення. На мою думку, рішення будь-якого суду має бути однозначним. Чи за таких умов громадянин може добитися справедливості по своїй справі на сто відсотків? Напевне, що ні. Що стосується деяких інших правових норм, то вважаємо, що для унеможливлення грошової спокуси в судових органах треба обирати суддів громадою. А для контролю за їхньою роботою створити дисциплінарні комісії, як, наприклад, суди присяжних; надавати громадянам кваліфіковані безкоштовні адвокатські послуги тощо.

— Днями Юлія Володимирівна публічно презентувала інтернет-проект «Ідеальна країна». Яке ваше ставлення до нього?

— Це і є реалізація ідей солідаризму — гармонійне поєднання дій влади і народу. На жаль, навіть ідеї та гасла Майдану не стали життєздатними. Фракція пропонує і, сподіваємося, так воно й буде: по-перше — запровадити виборність чиновників усіх гілок влади і право народу на їх відкликання, в тому числі й народних депутатів України; по-друге: проводити референдуми з питань сьогодення; нарешті, третє: об’єднати інтелект народу і влади щодо розробки якісної стратегії розвитку країни. Так виникла програма «Ідеальна країна». Кожний громадянин зможе долучитися з корисною пропозицією через Інтернет-спілкування з владою: чи то є проблеми місцевого самоврядування, чи зміни та доповнення до законодавства, чи інші доцільні думки, які вивчатимуть фахівці та з часом впроваджуватимуть у життя.

— Чи сприятиме ідеологія солідаризму розвитку аграрної сфери?

— 2006 рік оголошено роком села. У грудні минулого року Рада національної безпеки і оборони провела глибокий аналіз стану агропромислового комплексу та продовольчої безпеки держави. У роботі цього засідання брав участь і я, вніс від імені аграрної науки низку істотних пропозицій та рекомендацій щодо виходу із цієї системної кризи. У розвиток рішень цього засідання нещодавно Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про стан аграрно-промислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України». Готуються дуже важливі проекти: комплексна програма розвитку аграрного ринку на 2006—2015 роки, Державна програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2010 року.

У пресі, з трибуни Верховної Ради членами фракції послідовно наголошується на необхідності докорінних змін в агропромисловому комплексі України. Минулого тижня на дні уряду та парламентських слуханнях також всебічно обговорювали стан справ в аграрній сфері.

Щодо політичного бачення України аграрною, то доцільним було б втілити в життя розроблену за часів прем’єрства Юлії Тимошенко стратегічну програму відродження українського села. Основні засади її спрямовані на інституції: людина, земля, виробництво.

Розвиток людини. Створити оптимальні умови та економічні стимули для працівників соціальної сфери, освіти та охорони здоров’я і передусім для молоді; медичне обслуговування та підготовку у сільських школах наблизити до рівня міського. Впровадити передові моделі розвитку сільських територій, створити сприятливі умови для ведення фермерських господарств, малого і середнього підприємництва; забезпечити їх сучасними технологіями, відродити сільську кооперацію.

Розвиток виробництва. Використати наукові розробки та рекомендації, залучити бюджетні кошти і довгострокові дешеві кредити та фінанси інвесторів; надати державну підтримку для оновлення технологічного парку; отже, у найближчі п’ять років зробити вітчизняну продукцію конкурентоспроможною. При цьому докорінно зміниться сама політика та ідеологія розвитку аграрного виробництва — від злиденного, безсистемного фінансування села до реалізації типових бізнес-проектів.

Розвиток земель. Під особливий контроль необхідно взяти проходження у Верховній Раді таких важливих законів, як «Про ринок земель», «Про державний кадастр» та низки інших, без яких неможливі земельні відносини, які відповідали б вимогам ринкової економіки.

— Ви часто їздите регіонами, маєте зустрічі з трудовими колективами, науковцями, студентами. Що сьогодні найбільше хвилює людей?

— Слід визнати, що за сьогоднішньої політичної та економічної ситуації маємо зовсім інших громадян, ніж кілька років тому. Наші співвітчизники набули певної громадянської зрілості, політичної свідомості, вміння осмислювати сучасну ситуацію. Під час зустрічей з громадянами різних соціальних верств, вікових категорій і освітньої підготовки бачу, що людей найбільше хвилює політична ситуація, а вже потім — продовольча та економічна.

— Щодо сепаратистських проявів, які мали місце на сході України наприкінці 2004 року, ви виступили із заявою, засудивши це явище як злочинне і антидержавне за своєю суттю. Однак і сьогодні де-не-де лунає голос сепаратиста.

— Я глибоко переконаний, що ідеологія сепаратизму не має майбутнього. А те, що окремі індивідууми прагнуть поділити українські землі за ідеологічною ознакою, то сьогоднішня громадянська зрілість виключає цю «перспективу». Бо усім недоброзичливим ідеологіям протипоставлено найгуманнішу — солідаризм.

— Дякую за розмову.

Інтерв’ю вів Михайло СВОЯЧЕНКО.

Друкується в рахунок квоти фракції «БЮТ».