Примусового виселення не буде.Але й про пеню за квартплату забути не дадуть

Валерій Пустовойтенко наголошував, що Житловий кодекс вкрай потрібен, хоча б тому, що має зобов’язати державу розв’язати житлову проблему, передбачити відповідні кошти у держбюджеті. Окрім того, більшість визнавала, що ухвалений 1983 року Житловий кодекс застарів. Проте даремно доповідач пропонував прийняти цей новий документ у першому читанні, і навіть одразу в цілому, наголошуючи, що враховано майже 600 зауважень депутатів і більшість пропозицій Президента України. Як і аргументи про вирішення документом примусового виселення людей з квартир лише на законних підставах за рішенням суду або ціла глава проекту кодексу про так зване соціальне житло. Не допомогло доповідачу і серйозне пряме звинувачення нинішньої влади в тому, що саме вона «завалила» Житловий кодекс, щоб не передбачати у бюджеті відповідних коштів на розв’язання житлових проблем (це «кістка» для відвертих опонентів нинішньої влади).

Долю нового законопроекту передрік головуючий на засіданні Адам Мартинюк, який на зауваження Валерія Пустовойтенка, що КПУ не голосувала за Житловий кодекс попередні два рази, висловив припущення: і втретє буде те саме.

Потім цю тезу уточнив представник фракції комуністів Петро Цибенко, який зауважив, що проект нового кодексу по суті не відрізняється від попереднього і є концептуально неприйнятним. Він, зокрема, вказав на порушення більш як 10 норм Цивільного кодексу та сконцентрував увагу на статті 87 нового проекту, яка передбачає пеню за невчасну сплату комунальних платежів тощо.

— Одним Житловим кодексом не розв’язати житлову проблему, — наголошував член фракції «Наша Україна» Сергій Жижко, — бо насамперед потрібно навести порядок на ринку житла (квартири у Києві не можуть бути дорожчі, ніж у Празі, Берліні чи Варшаві). Він запропонував обмежити до 20 відсотків рентабельність будівельників квартир, запровадження реальних низьковідсоткових кредитів на житло для молоді, конкретних програм реконструкції старого житлофонду, припинення зловживань у першочерговому та позачерговому наданні квартир.

Представник БЮТ Віктор Таран звернув увагу на норму законопроекту, яка може дозволити вилучати житло і землю громадян для будівництва об’єктів державної і комунальної власності — і це за конституційної норми про рівність всіх форм власності.

Завершилося тим, що новий проект Житлового кодексу підтримали лише 157 народних депутатів. Нуль голосів «за» дали комуністи, рухівці, представники фракції «Реформи і порядок». На пропозицію відправити законопроект на повторне перше читання головуючий нагадав про мізерну кількість днів роботи парламенту нинішнього скликання у режимі сесійних засідань.

Розглянули проект змін і доповнень до низки законодавчих актів з приводу так званих карткових ризиків. Йдеться про забезпечення прав майже 25 млн. українських власників платіжних карток, які зіткнулися з відомими всім проблемами, зокрема, крадіжкою їхніх коштів через банкомати. Окрім посилення відповідальності за цей вид злочину (за підробку карток запропоновано кримінальну відповідальність як за підробку грошей), законопроект передбачає запровадження широкої практики виплати зарплат не з кас, а саме через платіжні картки. Хоча ті, хто за старою звичкою має «задоволення» постояти біля касового віконця, отримають таку можливість. Попри те, що відвертих виступів проти законопроекту ми не почули, прийняти його не вдалося. «За» проголосували лише 157 народних депутатів. Така сама участь спіткала і зміни до Закону «Про вищу раду юстиції», який передбачає обрання членів цієї ради від Верховної Ради не таємним, а звичайним голосуванням. Однак після цього парламентарії прийняли у цілому зміни до законодавства з приводу реєстрації об’єктів підприємницької діяльності та розглянули низку інших законопроектів.