Звернення голови партії «Нова сила» Юрія Збітнєва до Президента України Віктора Ющенка

Шановний пане Президенте!

Висловлюю Вам свою повагу і розуміння тих кроків, які Ви намагаєтеся здійснити в управлінні державою. Мій обов’язок, як громадянина, як політика, котрий зробив свій внесок у становлення української незалежності, і як екс-кандидата в президенти, вимагає від мене висловлення особистої думки щодо перспектив і небезпек для України на нинішньому етапі.

Публічне звернення до Вас не є передвиборчим кроком, оскільки вибори фактично завершились, а моя незаангажованість опозиційними та провладними політичними силами дає надію на Ваше об’єктивне ставлення до поставлених питань. Не секрет, що березень 2006 року розцінюють, як четвертий етап президентської кампанії, яким, власне, завершується Ваше правління. І це справді так. Важкий спадок недалекого минулого, Ваше «ефективне» управління за останній рік роблять фактично безперспективним Ваше майбутнє, як державного діяча, і позбавляють реального розвитку країну.

Конституційна криза, криза парламентаризму, недосконалість багатопартійної системи нашаровуються на економічні, соціальні та психологічні негаразди в суспільстві, що призводить до системної кризи державності в цілому. Будучи заручником ситуації, Вам залишається або рефлектувати половинчастими рішеннями до закінчення терміну перебування на посаді, або здійснити низку нестандартних кроків, які зроблять видатний внесок в історію України. Ключовим питанням сьогодення стає здатність керувати власним суспільством у сучасному глобальному світі в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Від Вас чекають стратегії соціального і політичного управління державою.

Аналіз геополітичних процесів, процесів глобалізації, етногенезу, історії та психології українців, економіки і географії врешті-решт вказують на нагальну потребу радикальних кроків. Ваші колишні й нинішні соратники називатимуть їх державним переворотом, але виконані в законодавчому руслі, вони стануть десятьма кроками назустріч державі.

1. Нова Конституція

Тут доречно згадати Конфуція, який на запитання, з чого треба розпочати реформування держави, відповів: «З виправлення імен. Якщо речі мають неправильні імена — слова не мають змісту, а якщо слова не мають змісту — то справи не здійснюються». Саме тому необхідно починати з Конституції України, низка положень якої не відповідає вимогам часу, а ще значна частина дісталася нам у спадок від колишнього СРСР, особливо в частині адміністративно-територіального устрою. А конституційна реформа довела ситуацію до абсурду в питаннях взаємовідносин між гілками влади. Всі речі слід називати своїми іменами і привести Конституцію у відповідність з вимогами часу. Часткові поправки не вирішать проблем, про що наголошували ряд політичних партій і міжнародних організацій (Венеціанська комісія).

Саме тому Конституційній комісії, про створення якої Ви наголосили в щорічному зверненні, слід доручити розробити механізм скликання Конституційної асамблеї — як представницького органу влади, яка і розробить новий проект Конституції. Світова практика конституційного процесу дозволяє це зробити без залучення парламенту і Конституційного Суду, особливо в умовах кризи державності. Вам у рамках чинних повноважень необхідно забезпечити представництво політичних партій (зокрема й опозицію), духовенства, вчених, спеціалістів у сфері конституційного права, голів обласних рад тощо. Частина може призначатись, а частина обиратись. А головне, задати алгоритм необхідних змін, що забезпечить вихід з кризової ситуації і стратегію розвитку держави. Максимальне представництво різних верств населення дасть можливість за сім місяців підготувати оптимальний проект з наступним його затвердженням на референдумі. Це принципово новий механізм — тільки після схвалення Конституції Асамблеєю вона виноситься на референдум. Реальна участь народу, як єдиного джерела влади, в голосуванні за нову Конституцію, буде проявом демократії і знайде підтримку в європейському співтоваристві та світі.

2. Президентська форма правління

Сучасна українська парламентська демократія як система правління показала свою неспроможність і не стала системою як такою. Спекуляції довкола авторитаризму, демократії і розподілу влади за своєю суттю прикривають подальше розкрадання національних багатств. Європейська й українська історія свідчать, що в епоху глобальних і регіональних загроз тільки повноцінна президентська республіка (якої, до речі, ми так і не мали) може стати умовою національного порятунку. І щоб уникнути спекуляцій, хочу підкреслити: мова не йде про Президента В. Ющенка, мова йде про інститут влади на найближчі 50 років, де авторитет лідера і його персональна відповідальність за стан справ в державі зможуть закумулювати потужний антикризовий потенціал нації. Закладаючи в Конституцію таку форму правління, слід передбачити систему противаг, яка забезпечить умови узгодженості прийняття рішень і співпраці. Йдеться про значні права регіонів (п. 3), двопалатний парламент, в якому верхня палата представлятиме регіональних лідерів, а нижня —представників політичних партій. Легіслатура власне повинна обговорювати винятково закони, а не суспільне життя, і тільки тоді замість балаканини ми матимемо справжній законодавчий орган.

Необхідно забезпечити єдність державної влади на основі принципів розподілу влад, закласти нові підходи в цьому питанні:

— жорсткий розподіл сфер компетенції;

— крім судової введення контрольної гілки влади;

— участь в обговоренні принципових питань опозиційних партій (наприклад, у складі РНБО);

— представники дев’яти регіонів входять до складу уряду (міжнародна практика);

— критерії добору членів Кабінету Міністрів закладаються в Конституцію (міжнародна практика);

— персональна політико-правова відповідальність Президента та високопосадовців закладається в Конституцію;

— права регіонів на прийняття місцевих законодавчих актів;

— виборність суддів і губернаторів.

Перелік можна продовжити, якщо розуміти, що ці питання важливі для гармонійного перспективного розвитку. Парламентаризм ефективний тільки при економічній і політичній стабільності і є проявом інерційних процесів цивілізації. Франція епохи правління Шарля де Голя є для нас класичним прикладом для наслідування не тільки в частині авторитетної президентської влади, а й у частині прийняття Конституції, яких за останні 300 років було прийнято близько сімнадцяти, в тому числі через механізм Конституційної асамблеї.

3. Нова політико-територіальна реформа

повинна закласти рівномірні основи розвитку територій, відродження невеликих міст і сіл, культурно-історичних і етнічних центрів, стійкість і стабільність держави, простоту й ефективність управління. З огляду на те, що Україна формувалася з анклавних територій, ми спостерігаємо впродовж століть взаємопроникаючі етногенетичні процеси (М. Гумільов, В. Вернадський), які періодично набувають децентралізаційних тенденцій. Ще Г. Сковорода згадував про Малоросію з центром у Києві та Україну з центром у Харкові, пізніше М. Грушевський поділяв Україну на сім земель, а В. Чорновіл висловлював ідею федеративно-земельного устрою. Сьогоднішня наука виділяє в Україні дев’ять соціально-економічних регіонів, які власне й повинні лягти в основу нового земельного устрою. Подальший поділ здійснюється на 100 округів з центрами в історичних, культурних і промислових центрах.

І третій рівень — територіальна громада. Земельним парламентам слід надати право прийняття місцевих законодавчих актів. Губернатори обираються і за посадою є членами Кабінету Міністрів. На рівні земель вводиться мажоритарна система. Крім того зберігаються інтереси регіональних еліт, нові стимули отримує демографічна політика, втричі скорочується управлінський апарат, ефективніше і прозоріше будуть використовуватися бюджетні кошти. Ми знімаємо таким чином протистояння Сходу і Заходу, вирішуємо мовне питання і питання регіонального сепаратизму.

Уявіть собі, який величезний потенціал — економічний, соціальний і культурний, можливо одночасно задіяти на благо держави. Децентралізація влади в рамках регіональної політики і сильна президентська влада в центрі, за умови жорсткого розподілу повноважень, фактично закладуть основи для якісно нового типу держави і створять умови її ефективного розвитку в глобалізованому світі. Свого часу О. Бісмарк створив Німеччину із союзу незалежних держав. Ваше завдання набагато легше, пане Президенте, — шляхом запровадження політико-територіальної реформи згуртувати націю і державу в єдиний моноліт.

Перші три позиції є базовими. Наступні кроки, можливо, не всі пов’язані з конституційним процесом, але їх слід здійснювати паралельно і одночасно. Це, безумовно, вже проголошені Вами плани про прийняття законів «Про референдум», «Про Президента України», «Про Кабінет Міністрів», «Про опозицію». Інші напрями висвітлені мною детально в попередніх публікаціях, тому дозволю собі лише рамково окреслити стратегічні напрями і розставити акценти. В будь-якому разі ці кроки закладають основи гармонійного розвитку економіки, соціальних програм, які можуть бути здійснені за умови консолідації суспільства.

4. Моя земля

Терміново створити повноцінний земельний кадастр, а можливо, і поземельну книгу. Привести у відповідність стосовно власності на землю Цивільний, Водний і Земельний кодекси України. Мало хто знає, що, враховуючи нинішній стан земельного законодавства і «незалежний» суд, в Україні можна фактично скасувати кожен п’ятий акт на право користування і володіння землею. Відсутність фактичних гарантій збереження права власності на землю в майбутньому може призвести до потужних соціальних заворушень і земельних бунтів.

5. Нова якість життя

— Розробка довготермінової програми розвитку малих міст.

— Модернізація житлово-комунального господарства.

— Програма винесення промислових об’єктів за межі населених пунктів.

— Чиста вода.

6. Фізичне і психічне здоров’я нації

7. Ефективна кадрова політика і модернізація системи освіти

8. Приватний бізнес як складова національної безпеки

9. Нова військова доктрина і нові принципи національної безпеки

— Рада національної безпеки і оборони повинна стати гармонійним елементом єдиної вертикалі влади. Вирішення стратегічних і принципових для держави питань має відбуватися за участю опозиційних партій.

10. Міжнародна політика

Державний протекціонізм національній промисловості та бізнесу.

Антивоєнний блок.

Нейтралітет.

Боротьба з нелегальною міграцією.

У сучасному глобалізованому світі не буде протистояння ідеологій, економічних програм і соціальних проектів. На нас очікує протистояння культур. І в цьому контексті ми повинні переглянути своє ставлення до Росії. Розв’язана в останні місяці психологічна й економічна війна є війною з імперією. Але якщо подивитися на Росію, як на цивілізацію або, якщо хочете, на частину слов’янської цивілізації, — тоді все стане на свої місця. Україна повинна стати культурним і політичним центром слов’янського світу.

І останнє. Нещодавно я ознайомився з двома серйозними і, на жаль, різновекторними програмами двох потужних політичних сил — Партії регіонів та блоку «Наша Україна». Жодна з них в умовах наявної політичної, економічної та соціальної кризи не зможе бути здійснена ні окремо, ні в симбіозі. Сучасна світова філософська думка (Ф. Фукуяма) свідчить, що жоден з економічних, соціальних проектів, країна в цілому, не мають перспектив для розвитку, якщо між державою і народом, між членами суспільства немає ДОВІРИ. Пасіонарний спалах восени 2004 року дав Вам історичний шанс використати довіру народу для побудови модерної держави і громадянського суспільства. І Ви, як Президент України, повинні піти на радикальні кроки, знайти компроміс між політичними силами і здійснити довгоочікувані реформи. Якщо цього не зробите Ви, це зробить інший Президент, адже те, що минуло, — описують історики, а те, що буде, — пишеться рукою провидіння. А нам призначено бути Великою державою і великим народом.

З повагою,Юрій ЗБІТНЄВ.