Для цього не потрібно фантастичної машини часу: в столичному Будинку художників днями відкрито виставку «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників».

Першу експозицію під такою назвою було розгорнуто в Києво-Могилянській академії під час недавніх, але також історичних подій — минулих президентських виборів. Ініціатор виставки, відомий український митець Олександр Мельник запросив тоді до участі в художній акції 36 колег (серед них дев’ять лауреатів Шевченківської премії), які вже працювали в історичному жанрі і мали в своїх майстернях готові роботи. Успіх «України в образах» перевершив найсміливіші сподівання її учасників, і це підштовхнуло Олександра до нової ідеї — проводити таку виставку як бієнале що два роки. З’їзд художників ідею оцінив і благословив її «батька» на «покарання» — втілювати власну ініціативу в життя. Щоправда, Київська міська організація, як з вдячністю зізнається Мельник, дуже допомогла йому «витягнути нинішню виставку». З коштами допомогло й Міністерство культури.

Цього року в експозиції представлено 149 робіт 93 художників з усієї України. Серед них багато молодих митців, які писали полотна спеціально для нинішньої виставки. «Конотопська битва» Миколи Данченка, картина з триптиху Андрія Гончара «Іван Мазепа», «Битва при Крутах» Олеся Солов’я не лише заповнюють прогалини спотвореної минулою епохою вітчизняної історії: це справді високопрофесійні талановиті роботи.

— Виставка задумувалася на відродження історичної картини, — розповів «Голосу України» Олександр Мельник. — Не таємниця, останнім часом більшість експозицій опустилися до рівня демонстрації так званого офісного живопису — з картинками салонного плану. Художники перестали писати великі полотна. Ось ми і прагнемо стимулювати їх на «монументальні» звершення. Друга причина виставки — створити правдивий образний ряд нашої історії, відчистити її від фальсифікацій партійного «реалізму». Ми повинні відновити на полотні правду — глибоку, чисту, трагедійну і славну: від Трипілля до сьогодення. Вона ж не може бути відтворена лише знаменитими «запорожцями» Рєпіна чи ще кількома картинами.

Олександр переконаний: писати правду пензлем, творити скульптурою та керамікою — яскраво і переконливо — в нас є кому. В Україні, зокрема, сформувалося три школи історичного живопису — Феодосія Гуменюка, Миколи Стороженка, Віктора Гонтарова. А підтримувати інтерес митців до теми можна було б не лише виставками, а й відкриттям у мистецькому Арсеналі Музею історичної картини. Адже «Україну в образах» колекціонує не лише Президент: вона потрібна і дорога всім нам.

P. S. Виставка працюватиме до 6 лютого. Щодня, крім четверга, з 12-ї до 19-ї години.