Нині безпритульні замерзають сотнями. Люті морози змусили нас згадати про цю найменш захищену частину нашого суспільства. На екранах телевізорів дедалі частіше почали з’являтися бомжі, котрі розповідають, як рятуються від холоду. З’ясувалося, що навіть у містах з мільйонним населенням працює одна-дві нічліжки. Водночас, наприклад, у Києві не мають даху над головою близько 14 тисяч осіб. Ось як ми будуємо громадянське суспільство.
Проте з правила
«рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих» вже є винятки. З 1 січня у Солом’янському районі столиці працює нічліжка на Суздальській. Тут щодня безплатно ночують більше ста безпритульних, які можуть по-людськи повечеряти, помитися і відіспатися. Зовні Будинок соціального піклування нагадує розкішний дитсадок: персикові стіни, металопластикові вікна, чисті кімнати. Директор закладу Микола Піковий пояснив, що його завдання — не тільки обігріти і нагодувати, а й допомогти: серед працівників притулку — кілька колишніх безпритульних. Вони працюють краще за інших, бо знають, що означає жити на вулиці.
