Птахи замерзали на льоту

Про зимові кліматичні сюрпризи, зафіксовані на Поділлі протягом минулого тисячоліття, розповів директор обласного державного архіву кандидат історичних наук Сергій ГАЛЬЧАК. Детальний опис аномальних явищ клімату регіону зроблено ним в одному з розділів книги «Поділля: природа і людина». Цікаве видання ще не дійшло до читача — у середині січня 2006 року надруковано лише сигнальний примірник книги.

Мороз пекучий, як пожежа

— Люті морози, — каже Сергій Дмитрович, гортаючи видання, — загалом не характерні для нашого краю. Однак випробовували подолян у кожному столітті. Особливо пекучими вони були 1011 року, коли, за словами одного з літописців, «навіть птахи замерзали на льоту». А в 1448 році сувора зима допомогла древнім подолянам здолати навалу татар: літописи свідчать, що від «скажених морозів тоді загинуло більше 40 тисяч поневолювачів». Через два роки по тому, у 1450-му, «сніг покрив землю шаром у сім ліктів (один лікоть —38—46 сантиметрів) і так завалив татар, що їм уже важко було відходити». 1498 року холодна і багатосніжна зима взагалі зупинила навалу турків на Поділля.

За словами співрозмовника, XV століття характеризувалося стійкими холодними зимами, завдяки чому кліматологи відносять його до початку малого льодовикового періоду. Тривав він кілька сторіч. У 1504 році страшний холод став причиною численних людських жертв. 15 надзвичайно морозних зим зафіксовано у XVІІ столітті. Особливо жорстокою виявилася зима 1638 року. Її характер досить точно передав очевидець — французький письменник, інженер Боплан. Він тоді служив у польському війську найманим майстром фортифікаційних споруд, з 1630 по 1647 рік жив в Україні, зокрема у місті Бар на Вінниччині. «Я переконався, — пише Боплан, — що мороз може бути таким пекучим, наче пожежа. Такі морози не могли витримати ні люди, ні тварини».

У XVІІІ столітті найхолоднішими кліматологи називають зими 1708—1709 і 1739—1740 років. Особливо ранній сніг випав у 1730 році, на початку осені він «засипав у Подільському краї незібрану гречку».

84 години безперервної хуртовини

У першій половині XІX століття зими так само ще були холодні, Поділля пережило тоді 31 морозний період. Але вже у другій половині сторіччя їх виявилось удвічі менше. А протягом останніх двадцяти років майже всі вони відзначалися незимовими температурами, супроводжувалися частими відлигами. Наприклад, 14 січня 1861 року йшов дощ. Але наступного дня подув холодний вітер і лапаті сніжинки закружляли у небі, затягнутому густими хмарами. Почалися морози, що доходили до мінус 26 градусів. Однак 23 числа знову настала відлига.

— Саме тому середину XІX століття, — каже С. Гальчак, — кліматологи вважають точкою переходу від згаданого раніше малого льодовикового періоду до оптимального. Те, що клімат справді став м’якший, відчули на собі, зокрема, мешканці подільського краю. Взимку морози перестали «кусатись», як раніше. Холод допікав лише у 1909, 1927—1928, 1941—1942, 1955—1956, 1995—1996 роках. Щоправда, бувало, він нагадував про себе в окремі дні порівняно теплих зим. Так, 11 січня 1950 року у Вінниці зафіксовано 32,4 градуса морозу. Ще холоднішим був день 9 січня 1987 року, коли у місті над Бугом «стовпчик» термометра опустився до 33,5 градуса морозу.

Рекордна за тривалістю хуртовина кружляла над Вінниччиною у березні 1969 року. Вона не припиняла свій танок протягом 84,5 години (!). За рік до того, у січні 1968-го, метеорологи нарахували 19 днів хурделиці. Перемітало не лише стежки й дороги. У селах вранці господарі не могли відчинити двері, підперті снігом. Невеликі хатки засипало по самісінькі вікна. У 1987 році протягом двох днів — 10—11 січня — зима натрусила дві декадні норми снігу. Найдовше «білолиця» тримала вінничан у полоні у 1996 році. Прийшла вона тоді з морозами і снігом у листопаді 1995-го, а поступилася весні лише наприкінці березня 1996-го.

Підсніжники розквітли у... лютому

Втім, протягом останніх ста років були такі зими, коли сонечко гріло, як навесні. Тепла погода з температурою 11—14 градусів вище нуля стояла у першій половині грудня 1937 року у південних районах області. Щоправда, друга половина місяця була набагато холоднішою — в окремі дні «рипів» 20-градусний мороз. Теплим був початок 1984 року. 4 січня у Вінниці температура повітря становила 11,6 градуса тепла. Багато з вінничан, напевне, ще пам’ятають грозу над містом за день до настання нового 1987 року. Попри це, його початок ознаменувся тріскучими морозами. До речі, гриміло і блискало над обласним центром ще однієї зими — вночі 15 січня 1999 року. Тоді, нагадує співрозмовник, під час різдвяних свят було, як ніколи, тепло — температура становила плюс шість градусів. А за десять років до того, у 1989-му, синоптики зафіксували найтепліший день зими за всю історію клімату Поділля. 26 лютого повітря в обласному центрі прогрілося до плюс 15 градусів (!). У січні 1998-го (протягом двох перших декад) морозів на Вінниччині взагалі не було. Тож не дивно, що в середині лютого в лісах розквітли підсніжники.

Вінницька область.