Чернігівське обласне комунальне підприємство
«Ліки України» — найпотужніша державна структура фармацевтичної галузі Чернігівської області, що зберегла найкращі традиції фармації та постійно впроваджує сучасні виробничі технології у сфері медикаментозного забезпечення населення і лікувально-профілактичних закладів. Вона налічує 81 аптеку, 78 аптечних пунктів, 12 аптечних кіосків. ЧОКП «Ліки України» уже майже десять років очолює авторитетний у регіоні керівник, депутат обласної ради Світлана Пасталиця, з якою зустрівся наш кореспондент.— Світлано Василівно, яка нині ситуація із приватним і державним забезпеченням ліками населення області?
— Сьогодні цією справою на Придесенні займається 87 фірм, колективних підприємств, ЗАТ, ТОВ. Хоч державна мережа аптек під опікою ЧОКП
«Ліки України» займає у згаданому переліку лише одну позицію, однак солідну — це 30 відсотків у ринковому просторі регіону. Наше підприємство здійснює оптову та роздрібну реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, лікувальної косметики, лікувально-столових мінеральних вод, дитячого харчування. А головне — можемо надавати медикаментозну допомогу населенню в повному обсязі, у тому числі психотропними, наркотичними лікарськими засобами, прекурсорами, спиртом етиловим. У 16 аптеках ліки, різноманітні мікстури виготовляємо самостійно. Саме ЧОКП «Ліки України» відіграє важливу роль у забезпеченні доступності ліків найменш соціально захищеним верствам населення, особливо на селі. У наших аптеках працюють ветеранські відділи, через які медпрепарати відпускаються за цінами заводів-виробників. Надаємо знижки в ціні ветеранам війни та праці, інвалідам та іншим категоріям хворих. Та й зрештою впливаємо на цінову політику в регіоні. Скажімо, у Бахмачі після приватизації аптек не залишилось жодної державної. І місцева влада змушена була звернутися до нас, аби ми відкрили у районі свій аптечний заклад. Відразу після цього ціни у приватних аптеках у районі впали на 60 відсотків!— Не секрет, у багатьох селах не можна придбати елементарних таблеток.
— Справді, це є прикрою реальністю сьогодення. З економічної точки зору дуже невигідно утримувати у невеличкому селі аптеку, у якої дуже мало покупців. Але разом з тим — це не привід для самозаспокоєння.
— Що ж ви пропонуєте?
— Вже маємо певні напрацювання у розширенні аптечної мережі. ЧОКП
«Ліки України», зокрема, уклало угоди з працівниками 463 ФАПів про реалізацію ліків. Фельдшери мають доплату в 50—100 гривень за продаж медпрепаратів. Це значно поліпшило надходження ліків на села. Хоча у цій справі ще треба чимало доробляти. Ми працюємо на госпрозрахунку, а тому питання доставки ліків на віддалені села є досить складним. Очевидно, обласний бюджет повинен взяти якусь частку витрат на ці цілі. Тоді б наші можливості у розширенні асортименту ліків для ФАПів дуже збільшились. Держава повинна взяти під опіку «невигідні» на селі для приватника аптечні кіоски, щоб сільський житель не відчував дискомфорту через брак у потрібну хвилину найпотрібніших ліків. Механізми реалізації згаданого прості — пільги по виконанню вимог ліцензійних умов, по сплаті орендної плати, спрощення порядку відпуску лікарських засобів через мережу ФАПів, амбулаторій сімейної медицини.— Зростають ціни на енергоносії. Отже, вартість медпрепаратів теж незабаром підвищиться?
— Вона вже підвищилася. Заводи-виробники у січні продають ліки за новими цінами.
— Верховна Рада якось може вплинути на цю ситуацію?
— Я думаю, що так. Треба ставити питання про встановлення переліку ліків, які будуть доступні для найбільш соціально незахищених верств населення. Народна Партія справедливо порушує питання про зміну законодавчої бази, що регулює фармацевтичну діяльність. Нині відсутня фізична можливість контролювати велику кількість аптечних підприємств та їх структурних підрозділів. А це дозволяє окремим з них працювати за тіньовими схемами, порушувати чинне законодавство, реалізовувати контрабандні та фальсифіковані медпрепарати. При цьому на державному рівні діяльністю у сфері обігу лікарських засобів впродовж останніх років займаються не фахівці фармацевтичної галузі, що негативно впливає на вирішення актуальних проблем медикаментозного забезпечення. Відсутність контролю за виконанням Закону України
«Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» призводить до численних випадків невиконання тендерних пропозицій і в результаті неефективного використання державних коштів. Я сподіваюся, що вартість на ліки знизиться, якщо запровадити реєстрацію оптових цін вітчизняних заводів-виробників та митних цін на імпортні лікарські засоби, які були б єдині для всіх операторів фармацевтичного ринку. Також необхідно впровадити механізм регулювання граничних торговельних надбавок в оптовій і роздрібній реалізації на лікарські засоби та вироби медичного призначення, а також регулювати ціни виробників ліків. Одне слово, поки що в діяльності аптек різних форм власності є дуже багато резервів. Фахівці Народного блоку Литвина вважають, що при державному фінансуванні неприбуткових видів діяльності аптечних установ, впорядкуванні чинної законодавчої бази можна істотно змінити ситуацію у цій сфері на краще.— Сподіваємося на це!
Інтерв’ю провів Сергій ПАВЛЕНКО.
м. Чернігів.
