Володимир Литвин: «Мені доводиться працювати на межі»

Навіть під час парламентських канікул діалог між гілками влади в пошуках порозуміння триватиме. Про це заявив на підсумковій прес-конференції після закінчення роботи восьмої сесії Верховної Ради глава парламенту Володимир Литвин, відповідаючи на запитання «Голосу України». Володимир Литвин уже розповів Президентові України Віктору Ющенку про «дорожню карту», свої пропозиції виходу з політичної кризи.

Діалог без звинувачень

Глава парламенту висловив переконання, що запропонований ним пакет пропозицій для врегулювання політичної кризи дасть можливість вийти на прийнятні рішення. «Я за будь-яку форму діалогу, але не можна співрозмовникам звинувачувати одне одного у зраді національних інтересів», — сказав В. Литвин. І наголосив, що рішення про відставку уряду приймали депутати, вся Верховна Рада, яка «присягала не урядові, а народові». «Для мене це — політичне рішення, оцінка, виходячи з Конституції України», — зазначив Володимир Михайлович.

На межі

Відповідаючи на запитання, як упродовж сесії главі парламенту вдавалося «приборкати» законодавців, Голова Верховної Ради підкреслив: депутатів можна лише переконати, а не «приборкати». Однак, оскільки Верховна Рада поляризована політично, то главі парламенту, зізнався В. Литвин, інколи доводиться працювати на межі, щоб зберегти рівновагу у парламенті. І саме ця ситуація спонукає його повсякчас шукати компроміс, щоб не розсварити всю Верховну Раду.

Війна ультиматумів

Однозначної відповіді, хто виграв, а хто програв від «війни ультиматумів», яка тривала останнім часом на політичному олімпі, не може бути, — вважає Володимир Литвин. «Програли всі, і насамперед народ України», — сказав він. Каталізатором такої «війни ультиматумів», за словами глави парламенту, стали передусім рішення у газовій сфері. А перші сигнали і симптоми пролунали ще торік, 1 грудня, коли в парламенті слухали інформацію уряду про соціально-економічне становище у країні. І вже тоді пролунала досить гостра критика. А основною причиною В. Литвин назвав відсутність відвертої розмови про перебіг переговорного процесу. Отже, ніхто й досі не може достеменно стверджувати про наслідки в перспективі. Глава парламенту навів такі розрахунки: підвищення тарифів на газ дає змогу Україні компенсувати лише 10 відсотків збитків. А наступного року, за деякими оцінками, такі втрати подвояться. Тож додатковий тягар на кожного громадянина України — від немовляти до пенсіонера — становитиме 95 доларів на рік. Чи згодна на такий внесок кожна людина? — риторично запитав В. Литвин. Глава парламенту переконаний, що необхідно спільно розробити випереджувальні заходи.

Взаємна відповідальність

Голова Верховної Ради зазначив, що останнім часом з боку уряду не було стремління налагодити співпрацю з парламентом. Доповідачі урядових законопроектів, що їх розглядали у сесійній залі, приходили «аби відбути».

В. Литвин пояснив це тим, що нині всі втягнулися у виборчу кампанію. А тому, на погляд Голови Верховної Ради, зміни до Конституції у частині взаємної відповідальності законодавчої та виконавчої влад, особливо у прийнятті значущих і потрібних рішень, —це буде «благо для країни». Укотре відповідаючи на запитання про відставку уряду, глава парламенту заявив: «Головне — заспокоїтися. Нехай кожен залишиться при своїй думці і продовжує працювати».

Із наближенням річниці інавгурації Президента України, яку відзначатимуть 23 січня, Голова Верховної Ради дав свою оцінку діяльності глави держави за рік. На погляд В. Литвина, Вікторові Ющенку вдалося «дуже багато»: зокрема, здійснити прорив України у світ, реалізувати багато соціальних обіцянок, передбачених у передвиборній програмі. Хоча відставання в економічному житті, падіння темпів економічного розвитку позначилося на соціальному житті громадян. Однак поки що Президентові, на погляд глави парламенту, не вдалося подолати відчуженість у країні й оздоровити морально-психологічний клімат у суспільстві. Глава держави, на переконання В. Литвина, як гарант Конституції мусить певною мірою стояти над гілками влади і над сутичкою.

Осмислення, а не ревізія

Кажучи про шанси скасування змін до Конституції України, які набули чинності з нового року, Голова Верховної Ради наголосив, що також відносить себе до прихильників Президента України, але з цього приводу має дещо іншу точку зору. На його думку, варто ставити питання не про ревізію нововведень до Конституції, а краще замислитися про наслідки такого рішення, як ідею ревізії Конституції буде підтримано в парламенті. «Краще вийти на осмислення, тлумачення Конституції, подивитися, що треба в ній підправити, — вважає В. Литвин. — Якщо хочемо говорити про європейськість України, а не залишатися з нормами організації життя азійської держави, то про це треба відверто сказати».