23 січня мине рік з дня Урочистого засідання Верховної Ради України, на якому склав присягу новообраний Президент Віктор Ющенко.

Цьому передували бурхливі події, де виокремилася роль однієї людини — Литвина-політика. У дні, коли завмирали у відчаї велелюдні майдани, коли тьмяніли пишномовні тиради політичних пастирів і владних трубадурів, коли стінка йшла на стінку, а запал ненависті зумисне підносився до братовбивчої бікфордової стрічки, потрібен був виважений, об’єднавчий підхід. Потрібна була людина, яка знайшла б оптимальне рішення і взяла на себе відповідальність за нього. Врешті-решт, треба було відвернути країну від прірви. Всі ці перестороги, вимоги і заклики зійшлися на засіданні Верховної Ради, яке вів Володимир Литвин. Нагадаємо читачам хроніку подій.

Просимо кожного, кому не байдужа доля країни, висловитися: як ви оцінюєте рік, що минув, і роль окремих політиків у здобутках і прорахунках?

Хроніка подій, які сколихнули Україну

Листопад-грудень 2004 р., січень—листопад 2005 р. (На основі першоджерел, що оприлюднювались у вітчизняних ЗМІ).

23 листопада 2004 р. ЦВК опрацювала 98,43% протоколів виборів (30 млн. 297 тис. 195 виборців). За Януковича — 49, 39%, за Ющенка, якому додалося 33 тис. 362 голоси, — 46, 71%.

23 листопада 2004 р. У Верховній Раді України розпочалося позачергове засідання. 191 депутат у сесійній залі зустрів Голову Верховної Ради України оплесками та скандуваннями «ЛИТВИН!» У залі присутні депутати фракцій: «Наша Україна» (100), СПУ (20), БЮТ (19), частина фракції «Центр» (16), половина фракції НДП—ПППУ (16), позафракційні народні депутати та кілька представників більшості.

Розпочинається додаткове засідання Верховної Ради, скликане на вимогу 156 депутатів. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він зазначив, що це відбувається відповідно до Конституції України. За його словами, йдеться про «невідкладний випадок» у зв’язку із ситуацією, яка склалась навколо виборів Президента України 21 листопада. Біля парламенту зібралось близько 30 тисяч прихильників Віктора Ющенка, і їх кількість швидко зростає.

23 листопада 2004 р. Верховна Рада України звернулася до ЦВК з вимогою не оголошувати результати виборів до рішення Верховного Суду України з приводу порушень законодавства під час проведення другого туру виборів.

23 листопада 2004 р. Департамент зв’язку з громадськістю МВС України оприлюднив повідомлення, у якому спростовується інформація ЗМІ про прибуття до одного з міст на Київщині бійців підрозділу спеціального призначення МВС Росії «Витязь».

24 листопада 2004 р. Володимир Литвин допускає, що в разі виходу ситуації з-під контролю в Україні може бути введений надзвичайний стан.

Відповідаючи на запитання, чи піде він сьогодні на Майдан, Володимир Литвин відповів, що сьогодні Майдан у парламенті... «На сьогодні в Україні склалася патова ситуація, з якої можна вийти лише шляхом переговорів».

Володимир Литвин наголосив, що сьогодні Україна стоїть на межі конфлікту, і не можна допустити, щоб була кров. «Ситуація склалася таким чином, що ніхто не може програти, але двоє не можуть виграти».

Відповідаючи на запитання, чи Голова ВР України з народом, Володимир Литвин відповів: «Я — Голова Верховної Ради, голова найвищого представницького органу народу, позицію всі мою знають».

24 листопада 2004 р. Заява Президента України Л. Кучми: «Той політичний фарс, який розігрує сьогодні блок «Наша Україна» разом зі своїми прихильниками, проголошуючи на основі революційної доцільності так званого «народного президента» і закликаючи не виконувати рішень легітимної влади, є вкрай небезпечним і може призвести до непередбачуваних наслідків».

24 листопада 2004 р. Григорій Омельченко закликав курсантів Академії внутрішніх справ охороняти учасників акції на майдані Незалежності від можливих провокацій.

28 листопада 2004 р. Ведучий з’їзду у Сєверодонецьку голова Луганської обласної ради Віктор Тихонов повідомив, що з’їзд транслюватиметься на всіх каналах.

30 листопада 2004 р. Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає засідання Верховної Ради у вівторок, 30 листопада, на якому розглядалось питання про висловлення недовіри Кабінету Міністрів, розправою над ним. «Все, що відбувається у Верховній Раді, — це розправа. Я ніколи не погоджусь із беззаконням, яке чиниться в нашій країні, у тому числі у вищому правовому органі... всі рішення приймаються під тиском вулиці і, зрозуміло, протизаконні і антиконституційні».

30 листопада 2004 р. Українська опозиція відновлює блокаду урядових приміщень у центрі Києва. «Ми з цього моменту починаємо жорстке блокування всіх державних органів, окрім Верховної Ради. Ми дамо шанс Раді для прийняття рішень», — заявив Микола Томенко.

30 листопада 2004 р. Голова Верховної Ради Володимир Литвин достроково закрив засідання Верховної Ради. Литвин закликав депутатів керуватися інтересами країни, а не окремих політиків і груп. Також попросив не штурмувати Верховної Ради, оскільки парламент приймав і буде приймати рішення в інтересах народу. Литвин заявив, що все те, що залежить від нього як Голови Верховної Ради, він зробить.

30 листопада 2004 р. Прибічники лідера блоку партій «Наша Україна» Віктора Ющенка пікетують будинок Верховної Ради. Перед Радою —майже 30 тисяч чоловік. Вони скандують: «Ющенко», «Уряд — геть!»

30 листопада 2004 р. Частина людей — від учасників акції — зробила спробу прорватися до приміщення парламенту через 4-й під’їзд, куди входять народні депутати, та через парадний вхід до парламенту. Самі народні депутати від «Нашої України» пішли до учасників акції і попросили вийти з приміщення Верховної Ради.

30 листопада 2004 р. Володимир Литвин вийшов із приміщення парламенту до людей і звернувся до пікетувальників із нашвидкуруч зведеної польовими командирами трибуни. За його словами, якщо відбудеться захоплення парламенту, то буде зруйновано останній оплот демократії. Він підкреслив, що деякі політичні сили провокують ситуацію таким чином, щоб Верховна Рада не працювала. Він пообіцяв, що постанова Верховної Ради про визнання виборів такими, що не відповідали демократичним стандартам, і висловлення недовіри ЦВК не буде скасована. «Назад дороги немає!» Після цих слів Володимир Литвин пообіцяв, що завтра, 1 грудня, депутати приймуть вірне рішення, яке не суперечить прагненням народу і Конституції України.

8 грудня 2004 р. Верховна Рада України достроково припинила повноваження членів ЦВК.

8 грудня 2004 р. Володимир Литвин заявив, що не подасть на підпис Президенту України Л. Кучмі зміни до Конституції, поки глава держави не підпише закон про особливості застосування закону про вибори Президента України (повторне переголосування) у разі їх пакетного ухвалення.

8 грудня 2004 р. Володимир Литвин наголосив, що Верховна Рада України жодним чином не допустить зриву виборів 26 грудня. «Якщо парламент побачить подібні тенденції, він жорстко і оперативно реагуватиме на це... Парламент уже продемонстрував, що він є справжнім парламентом, і керувати ним з будь-якого боку вже неможливо».

16 грудня 2004 р. Володимир Литвин заявив, що рішення Верховного Суду України прискорило формування громадянського суспільства в Україні. «Рішення Верховного Суду та парламенту не дали можливості перерости українській революції в громадянський конфлікт, а ми були за крок до силового розвитку подій...» Багато хто отримав урок, який змусить на все життя запам’ятати, що народ є народ, а не просто електорат, а тим більше не «натовп», «збіговисько», «вулиця». Той, хто вважає себе сучасним політиком і державним діячем, вже не наважиться говорити про народне волевиявлення, про конституційне право громадян вільно обирати і бути обраним, як про якісь абстрактні категорії.

Верховна Рада зробила рішучі кроки, направлені на стабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі. Демократизація в суспільстві ставатиме неминучою...»

10 січня 2005 р. ЦВК офіційно оголосила Віктора Ющенка Президентом України. За В. Ющенка проголосували 15 млн. 115 тис. 712 осіб, що становить 51, 99% виборців. За В. Януковича проголосувало 12 млн. 848 тис. 528 осіб, що становить 44,20% виборців. Виборців, які не підтримали жодного кандидата, — 682 тис. 239 осіб (2,34%)...

23 січня 2005 р. Відбулося Урочисте засідання Верховної Ради України, присвячене складенню присяги новообраним Президентом України Ющенком Віктором Андрійовичем...

18 листопада 2005 р. Центральна виборча комісія прийняла постанову за № 145 «Про початок виборчого процесу чергових виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року».

* * *

... Логіку вчинків Володимира Литвина упродовж зазначеного періоду ще належить оцінити.

Ясно одне, то була визначальна віха сучасної історії України. Попри те, що спроби ревізії були і будуть.

Нагадаємо слова М. Пирогова: «Час розсудить і оцінить краще за нас і наші переконання, і наші дії. І якщо ми вірно служимо ідеї, яка вела нас до істини шляхом життя, науки і школи, то будемо сподіватись, що і плин часу не загубить її разом з нами».