Вечірнє засідання 20 травня

Після низки консультацій та перемовин між депутатськими фракціями та групами Верховна Рада ухвалила Меморандум порозуміння й миру, спрямований на мирне врегулювання політичного конфлікту на Південному Сході України. Проект постанови про Меморандум підписали керівники більшості фракцій Верховної Ради. Текст документа узгоджувався упродовж усього дня.

Голова Верховної Ради зачитав повністю доопрацьований текст Меморандуму. Народні депутати висловили свої зауваження до нього. Зокрема, Ірина Геращенко («УДАР») запропонувала дописати в Меморандумі гарантії забезпечення рівного розвитку всіх мов національних меншин, у тому числі й кримськотатарської мови та всіх інших. А тих, хто дуже бурхливо демонструє свою любов до російської мови, депутат запросила 6 червня, у День народження Пушкіна, провести диктант російською мовою для всіх народних депутатів України. Віктор Пинзеник додав, що це позиція фракції «УДАР» — забезпечити умови для розвитку всіх мов національних меншин на території України. Позафракційна Інна Богословська звернулася до головуючого з проханням роздрукувати і роздати депутатам проект Меморандуму, щоб потім не було зловживань і розповідей, що «не за те голосували». О. Турчинов оголосив 10-хвилинну перерву. Лідери фракцій знову зібралися на погоджувальну раду. На ній депутати вирішили голосувати за проект постанови без обговорення.

Після перерви О. Турчинов зачитав абзац щодо мовного питання. Після погоджувальної ради він уже звучав так: «Поруч із конституційним статусом української мови як державної Верховна Рада України забезпечить гарантування статусу російської мови. Держава також гарантуватиме підтримку мов національних меншин у місцях їх компактного проживання».

За його внесення до порядку денного проголосували 249 депутатів, за прийняття постанови в цілому — 252. Голоси розподілилися так: Партія регіонів — 64, «Батьківщина» — 59, «УДАР» — 30, «Економічний розвиток» — 33, «Суверенна європейська Україна» — 27, «Свобода» і Компартія — 0, позафракційні — 39.

У Меморандумі Верховна Рада зобов’язується забезпечити невідкладне проведення конституційної та судової реформ, реформи правоохоронних органів та прокуратури, а також гарантувати розвиток всіх мов національних меншин. 

Після голосування головуючий надав слово представникам фракцій, які не голосували за Меморандум. Лідер КПУ Петро Симоненко пояснив, чому комуністи не голосували за Меморандум, тим, що з тексту документа вилучили фразу про те, що «Верховна Рада України закликає до відновлення правопорядку та громадянського спокою в державі шляхом зупинення кровопролиття, притягнення до відповідальності всіх, хто винен у вбивстві мирних людей під час масових акцій протесту». По-друге, комуністи наполягали написати «забезпечити гарантування конституційного статусу російської мови», однак ці слова також вилучили. Окрім того, комуністи вважають, що недоцільно у Меморандумі вести мову про президентські вибори.

Юрій Михальчишин («Свобода») зауважив, що фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» чітко і послідовно підтримує мирне врегулювання громадянського конфлікту в Україні і внесла всі свої пропозиції до тексту меморандуму. Водночас, за словами депутата, фракція не підтримала підписання цього документа, оскільки він має «не повний і далеко не визначальний характер». «Свободівці», зокрема, не згодні із закликом відмовитись від радикальних дій. «Скажіть, будь ласка, які радикальні дії сьогодні вчиняють захисники Батьківщини, військовослужбовці, які стоять на варті східних рубежів наших кордонів? — звернувся до депутатів Ю. Михальчишин. — Які сьогодні проливають кров, які виконують свій конституційний обов’язок і яких Верховна Рада сьогодні у теперішньому складі відмовляється соціально захищати?». Окрім того, «Свободу» обурило те, що парламент не захотів дозволити лікуватися в лікарні «Феофанія» пораненим військовослужбовцям, та мовне питання.

На це Олександр Турчинов відповів, що в Меморандумі жодним чином не поставили під сумнів конституційний статус української мови.

Парламентарії продовжили розгляд питання про внесення до порядку денного сесії низки проектів законів і постанов, зокрема, про деякі законодавчі акти щодо гарантій соціального і правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в умовах правового режиму воєнного стану або під час здійснення антитерористичної операції, та членів їх сімей. Однак жоден із проектів не було включено.

Народні депутати також не підтримали («за» — 133) проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування замаху на вбивство Харківського міського голови Геннадія Кернеса.

Голова Верховної Ради Олександр Турчинов дав доручення забезпечити безперешкодне ведення агітації під час виборчої кампанії з виборів Президента України.

Це було останнє пленарне засідання парламенту перед першим туром президентських виборів, який відбудеться 25 травня. Керівники депутатських фракцій і груп вирішили 21—23 травня не проводити пленарні засідання, а попрацювати в регіонах із виборцями. А наступне пленарне засідання провести 29 травня, у четвер.

Ярослав Сухий, Анатолій Кінах.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.