Павло РОЗЕНКО (фракція «УДАР»):
— Меморандум прийнято, а далі все залежатиме від здатності політиків реалізовувати ті гасла, ті пункти, які в ньому зафіксовано. Безумовно, Меморандум сам по собі не вирішить усіх проблем, які сьогодні є в Україні, за нинішньої гострої ситуації, яка склалася на Сході. Але це принаймні крок. З другого боку, через рішення Верховної Ради зафіксовано чітко пункти, які будуть далі пропонуватися суспільстві у вигляді конкретних законопроектів, змін до Конституції. Тобто це вже не просто слова, а дороговказ, у тому числі, для Верховної Ради, для суспільства щодо майбутніх змін у державі. Тепер після ухвалення Меморандуму має прийти щоденна робота у напрацюванні тих документів, які передбачається ухвалити на підставі Меморандуму. І до такої роботи треба залучати широке коло представників громадянського суспільства із Заходу, Сходу країни, Півдня і Півночі.
Щодо мовного питання, на мою думку, має бути закріплено конституційне право регіонів поруч із державною мовою визначати на території того чи іншого регіону використання російської мови та мов інших національних меншин. У Конституції можна зафіксувати таку гарантію, щоб, незважаючи на зміну влади в Києві, не було підстав звужувати використання регіональних мов.
Катерина ВАЩУК (група «Суверенна європейська Україна»):
— Політики по-різному характеризують Меморандум, але, впевнена, що будь-який документ, котрий робить кроки до порозуміння і примирення, має ціну. У Меморандумі є декілька дуже важливих речей, які хотіли чути в східних областях, зокрема, це більша економічна незалежність, статус російської мови, справедливі суди, розвиток демократичних процесів. Думаю, що всі, хто дійсно цікавиться політикою і хотів більше прав своєму регіону, знайдуть відповідь у цьому документі на багато запитань.
Звичайно, Меморандум, як кожен рамковий документ, потребує наповнення. Це ухвалення нової Конституції, змін до Бюджетного кодексу, податкових законів.
Головне вже задекларовано, і найближчим часом напрацьовуватимуться відповідні документи, які парламент підтримає. Відчуваю, настрій такий є, оскільки всі стомились від протистояння.
Володимир ОЛІЙНИК (Партія регіонів):
— Треба вітати кожний крок, направлений на мир, пошуки компромісу і злагоди. Але дуже важливо, щоб дорожня карта, яка прописана в Меморандумі, була наповнена реальним змістом. У документі непогано прописано те, що стосується Конституції, а також якісь речі щодо статусу російської мови. Треба знайти компроміс, виходячи з базових принципів проведення референдуму з питання мови, але треба врахувати і європейську практику. Мені здається, що ми на цьому питанні зациклились. Через це можемо втратити територіальну цілісність і суверенітет. Потрібно подумати, що краще зберегти і чим поступитися. Територією, суверенітетом — категорично проти. А щодо мови — знайти компроміс. Крім того, треба провести професійну дискусію з точки зору того, що ми розуміємо під децентралізацією.
Юрій СИРОТЮК (ВО «Свобода»):
— Наша фракція не проголосувала за Меморандум з двох причин. По-перше, ми вважаємо, що з терористами та бандитами не можна підписувати будь-яких меморандумів, бо це не зупинить їхніх незаконних дій. Поки в Україні не знищено тероризм, поки не звільнено останнього заручника і останню адмінбудівлю, поки бандити не склали зброї і до рук правосуддя не потрапили ті, хто чинив злочини, жодні меморандуми не дозволять врегулювати ситуацію.
І, по-друге, цей Меморандум — це не меморандум єдності українського народу, а меморандум змови українських олігархів і Путіна. Написаний він і редагований не в Україні, а Кремлем. Відповідно, ми оцінюємо це як спробу створити чергову «ширку». Але Україна вже мала досвід «універсалів національної єдності», які дозволили реанімувати донецький кримінально-олігархічний клан, і спроб створення «широк».
Ми вважаємо, що такі підходи є не прийнятними. Потрібно завершити антитерористичну операцію, звільнити Україну від окупантів, провести люстрацію та притягнути до відповідальності тих, хто чинив злочини проти українського народу, а вже потім говорити про широкий діалог.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ (ВО «Батьківщина»):
— Для нас найважливіше, щоб вибори відбулися та щоб Україна отримала обраного Президента, тому що ми знаємо, що Росія та люди всередині країни, які дестабілізують ситуацію, цього не хочуть. Для того, щоб це зробити, нам будь-якою ціною потрібно знайти порозуміння з тими людьми, які живуть на Сході. Тому що сталося так, що ці люди досить довго були одурманені пропагандою, вони були під впливом Януковича і тієї частини Партії регіонів, яка займала антиукраїнську позицію.
Щоб позбавитись цього та об’єднати країну, ми мали ухвалити цей Меморандум, який, до речі, не містить жодних негативних речей.
Мені здається, що ухвалення Меморандуму певною мірою є перемогою демократичних цінностей.
Анатолій КІНАХ (група «Економічний розвиток»):
— Прийняття Меморандуму — перший етап консолідації всіх відповідальних патріотичних сил в Україні, не тільки у Верховній Раді, а загалом у нашому суспільстві. Дуже важливо, щоб основні положення цього документа не залишилися тільки на папері. Принципова позиція, у тому числі політичних сил, що в умовах ризиків, загроз для територіальної цілісності та державності України, всі поточні кон’юнктурні питання, політична конкуренція мають бути відсунуті на задній план. Всім необхідно об’єднати розум, політичну волю, зусилля для захисту національних інтересів. Це головна позиція Меморандуму. Дуже важливо, щоб це вирішувалося у процесі діалогу між державою і суспільством.
Дуже важливо, щоб зміст Меморандуму був максимально доведений до суспільства і не залишився тільки в стінах парламенту. Зусилля, які спрямовані на створення громадського телебачення, сучасної інформаційної політики, включаючи останнє рішення з інформаційно-аналітичного супроводження антитерористичної операції, обов’язково повинні спрацювати.