Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи минулих вихідних у прямому ефірі на телеканалах «Інтер» та «ІCTV», запропонував вихід із політичної кризи, яка виникла в країні після відставки уряду.

Насамперед, за словами В. Литвина, треба визнати, що прийняте парламентом рішення набрало чинності, а уряд функціонує у дещо пониженому статусі й отримав попередження за результати господарювання і непрозору політику в газовій сфері. Потім — провести публічний діалог за участю Президента, парламенту та уряду і визначити, що треба робити для розв’язання нагальних соціальних і економічних проблем до завершення виборчої кампанії. І піти на переформатування уряду: ввести до нього професіоналів, а не політиків. Після погодження кандидатур і кадрового оновлення уряду, парламент, на думку В. Литвина, може повернутися до постанови про відставку уряду, прийнятої 10 січня ц. р., і скасувати її. Якщо ж депутати наполягатимуть, що постанову Верховної Ради було проголосовано з порушенням процедури, то тоді, нагадав В. Литвин, парламент може порушити питання про скасування іншої постанови — про недовіру уряду В. Януковича, прийняту 1 грудня 2004 року.

«Розпуск Президентом парламенту можливий лише за однієї умови: якщо глава держави забуде, що існує Конституція і закони», — сказав В. Литвин і порадив Президентові «стояти над сутичкою, а не ставати на один бік». А розібратися у висловлюваннях керівника виборчої кампанії блоку «Наша Україна» Романа Безсмертного, котрий запропонував Президентові «розігнати Верховну Раду і Конституційний Суд», Верховна Рада, за словами її Голови, дасть доручення Генеральній прокуратурі України.

Коментуючи заяву Президента України про намір провести всеукраїнський референдум щодо змін до Конституції, які стали чинними з нового року, Володимир Литвин нагадав відповідну законодавчу процедуру. За Конституцією, Президент України має право оголошувати референдуми за народною ініціативою. Для цього треба зібрати три мільйони підписів громадян України, до того ж не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Референдуми можна проводити стосовно трьох розділів Основного Закону: загальні засади, вибори і референдуми, порядок внесення змін до Конституції. Тобто спочатку доведеться внести зміни до розділу 13 Основного Закону про порядок внесення змін до Конституції, а вже потім, власне, проводити референдум про конституційний лад. «Але головне — результати референдуму мають бути реалізовані через Верховну Раду, — наголосив Голова парламенту. — Треба думати, що буде з країною після оголошення референдуму». Бо в разі проголошення одного референдуму, на його думку, одразу буде зініційовано проведення інших референдумів: про вступ України до НАТО, статус російської мови, федеративний устрій, особливий статус деяких територій тощо. «Зараз потрібно зайняти консолідовану позицію, — переконаний Володимир Литвин. — Усі повинні прийти до тями, демобілізувати себе із виборів і починати працювати на Україну (маю на увазі насамперед уряд). Спрямувати сили на те, щоб думати, якою буде країна після виборів і що потрібно робити для сконсолідування, а не розсварення українського суспільства».