Але репертуар треба міняти

Вечірнє засідання 11 січня

Шістдесят друге засідання Верховної Ради нинішнього скликання пройшло, образно кажучи, під знаком турботи про людей у погонах. Власне, як і друга половина ранкового, на якому законодавці прийняли у новій редакції заветовані главою держави закони про статус слідчих, про зміни до деяких законів з питань пенсійного забезпечення та соцзахисту військовослужбовців.

Завдячуючи наполяганням деяких депутатів, зокрема, з числа соціалістів, більшість парламенту проголосувала за надання пільг, які мають сім’ї загиблих працівників низки правоохоронних структур, сім’ям загиблих працівників прокуратури. За закон про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо складових грошового утримання у разі загибелі працівника органів прокуратури) проголосували 274 народні депутати.

Своєрідним різдвяним подарунком законодавців деяким категоріям правоохоронців та працівників інших бюджетних установ могли стати пільги для проїзду громадським транспортом. Запропонований депутатом Михайлом Добкіним законопроект передбачав безплатний проїзд у робочий час автобусами, тролейбусами, трамваями, метрополітеном медиків, працівників міліції, прокуратури, СБУ, державної виконавчої служби та територіальних центрів при Мінпраці і соцполітики. Пропозиція викликала гарячі дебати у сесійній залі. Одні депутати зауважували, що ці пільги спрацюють лише для міських бюджетників і залишаться на папері там, де перевезенням громадян займаються лише приватні перевізники. Інші запитували, як за цього має визначатися, чи на роботі перебуває міліціонер або медсестра, сідаючи в автобус або трамвай... Треті дивляться на такі пільги як на жалюгідні державні подачки окремим категоріям громадян, замість того, щоб дати їм гідну зарплату. Договорились до того, що проект закону не набрав належної кількості голосів.

Не менші дискусії у сесійній залі, та, напевне, і поза нею, спричинив законопроект Миколи Оніщука про посилення захисту громадян та гарантії законності. Посилення зводилося до заборони працівникам силових структур використовувати під час проведення спецоперацій шапки-маски (окрім випадків знешкодження організованих злочинних груп і озброєних злочинців). Проблема очевидна і до болю (фізичного насамперед) багатьом знайома. На фірму налітають «орли в масках» — кладуть «мордою в асфальт» персонал, б’ють тих, хто погано лежить, і прихоплюють те, що погано лежить. Нелояльні до минулої влади підприємці можуть годинами розповідати про гастролі податкових «масок-шоу». З другого боку, варто б стати на місце молодих спецназівців, яких посилають на «стволи» злочинців, мало того, що без належних соціальних гарантій захисту на випадок каліцтва чи загибелі, а відтепер могли б забрати ще й право бути невпізнаним тим, хто коїть злочин. Багато хто з опонентів прийняття закону зауважував, що за такою логікою у правоохоронців варто було б відібрати і «дубинки» — аби не махали ними перед очима правопорушників. Законопроект відхилили.

Більшість парламенту не погодилася підтримати і законопроект про матеріальну відповідальність військовослужбовців за заподіяну державі шкоду. Хоча досі ці непрості питання регулюються переважно Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за заподіяну державі шкоду, введеним у дію постановою Верховної Ради ще 1995 року. Маємо цілу низку колізій і відвертих парадоксів. Скажімо, від пілота, який на виконання бойового завдання підняв винищувача у повітря і впав на населений пункт, суд може вимагати відшкодування завданих державі й окремим громадянам збитків. А із цілої челяді генералів, які здали бойову міць держави (про обставини нашого ганебного ракетно-ядерного обеззброєння ще не забули?), — як із зараженого курячим грипом гуся вода.

Також парламент відхилив доповнення до власної постанови «Про право власності на окремі види майна», зміни до деяких законів, що дало б можливість поповнити місцеві бюджети за рахунок частини податку на прибуток підприємств... На повторне перше читання відправлено два законопроекти (автори першого — І. Франчук, Л. Супрун, М. Рудьковський, другого — В. Бронніков) про Національну комісію з питань регулювання енергетики України.

На початку засідання парламентаріїв поінформували про вихід народного депутата Беспалова зі складу фракції «Єдина Україна», в якій залишилось 13 народних депутатів.