Які правові засади та правові наслідки рішення Верховної Ради про відставку уряду? З цим запитанням наш кореспондент звернувся до народних депутатів України — і тих, хто голосував за відставку 14-го за рахунком українського уряду, і хто не голосував.

Василь ОНОПЕНКО, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, фракція БЮТ:

— Усе відбулося в рамках чинної Конституції і внесених до неї змін. Хіба парламент вперше висловлює недовіру уряду і він йде у відставку? Нічого дивного не сталося. Інша справа — чи доцільно це було робити, але це питання уже в іншій, не правовій площині. Найголовніше — що була відповідна кількість голосів. А формальні питання не впливають на суть.

Гадаю, уряд, який пішов у відставку, виконуватиме обов’язки до парламентських виборів і формування нового уряду. Бо той закон, за яким уряд може тимчасово виконувати повноваження після відставки лише два місяці, в цій частині не діє, бо визнаний Конституційним Судом як такий, що суперечить Основному Закону. Чи буде обрано до виборів нового прем’єра, залежатиме від Президента: чи захоче він видавати указ про звільнення уряду, хоча правова основа — постанова Верховної Ради — є. Але, мені здається, Президент сьогодні на це не піде, щоб не дестабілізувати ситуацію в Україні. І цього справді не потрібно робити. Але після виборів формування нового уряду не затягнеться надовго.

Сергій СЛАБЕНКО, фракція «Наша Україна»:

— Прийняте рішення є неконституційним. Бо внесені зміни до Конституції передбачають інший порядок розгляду цього питання. Те, за що голосувала Верховна Рада, могло б бути лише за умови, якби уряд добровільно подав у відставку, а парламент, натомість, дав би згоду прийняти таку відставку чи ні. Тому з будь-якої юридичної точки зору прийнятого рішення немає. І воно, згідно з вимогами Конституції, не повинно виконуватися.

На жаль, в Україні досі не діє Конституційний Суд. Однак кожен громадянин і суб’єкт права в Україні має право керуватися Конституцією: якщо, умовно кажучи, Верховна Рада, Кабінет Міністрів чи будь-який інший орган влади прийняв якесь розпорядче рішення, що суперечить Конституції, воно може не виконуватися. На мій погляд, повинні зникнути будь-які префікси «екс» стосовно уряду. Бо цей уряд не відправлено у відставку, він чинний і повинен надалі виконувати свої повноваження. А Верховна Рада повинна понести і юридичну, і правову відповідальність, коли прийняте нею рішення згодом буде скасовано Конституційним Судом. Бо Президент України наголосив: він зробить відповідне подання до КС, і рано чи пізно КС поставить крапку у спорі.

Микола НОЩЕНКО, депутатська група Народного блоку Литвина:

— Я підтримую думку Президента України: правову оцінку рішенню Верховної Ради повинні дати юристи, немає сенсу кулуарно висловлювати власну думку. Є дія, є пропозиція, є колективна думка депутатських формувань. Виникає загалом запитання: а хіба уряд повинен завжди розв’язувати питання у відриві від депутатського корпусу? Чому останнім часом взагалі припинилося будь-яке спілкування парламенту з урядом? Як член Бюджетного комітету, можу це стверджувати. Відставка уряду — це наслідок не одного дня чи якоїсь запланованої акції.

Треба зробити з цього висновок і зрозуміти, що парламент — уже здоровий працюючий організм, найвищий орган влади, і з ним треба рахуватися. Верховна Рада вже певною мірою реалізувала ті повноваження, які відкрили перед ним зміни до Конституції, але чомусь навіть найвищі посадовці до них ставляться напівжартома: зміни нібито є, але вони ще можуть бути переглянуті... Але зміни до Конституції набрали чинності, і якщо ми — європейська держава або намагаємося до такої дорости, то повинні зрозуміти, що відбулися серйозні речі. Заяви про наміри ввести пряме президентське правління, на мій погляд, — перебільшення.

Антон КІССЕ, фракція партії «Відродження»:

— На жаль, поширився правовий нігілізм. Сьогодні в Україні не сформовано Конституційний Суд, а відставка уряду відбулася з порушенням усіх правових норм. Хоча особисто я не є палким прибічником Кабінету Міністрів, особливо в частині роботи паливно-енергетичних структур.

Жодних правових наслідків рішення про відставку уряду не матиме. Уряд виконуватиме обов’язки до виборів, формування парламентської більшості і нового кабінету. Бо сьогодні оскаржити рішення Верховної Ради неможливо. У ній немає постійної більшості, а у Президента немає юридичної можливості, згідно зі змінами до Конституції, представляти новий уряд — це вже не його повноваження. Інше питання — яка тепер буде ефективність уряду, міністрів, які лише виконують повноваження і менш відповідальні.

Михайло ДОБКІН, фракція Партії Регіонів «Регіони України»:

— Питання про конституційність чи неконституційність рішення парламенту взагалі не стоїть. Якщо подивимося, як відбувалися відставки попередніх урядів — свого часу і уряду В. Ющенка, і В. Януковича та ін., — то вони відбувалися точно за таким само механізмом. Тому що воля Верховної Ради — це воля народу. Відставка уряду відбувалася цілком законно і конституційним шляхом.

Щодо наслідків — на сьогодні, як на мене, є лише один спосіб залагодити ситуацію: дочекатися повернення в Україну Президента і провести зустріч з ним за участю керівництва Верховної Ради, лідерів депутатських фракцій і груп і найбільших політичних партій, які представлені і не представлені у Верховній Раді. І на цій зустрічі вирішити: хто на той час, що залишився до парламентських виборів, керуватиме нашою економікою. Думаю, що парламент спроможний обрати нового прем’єра ще до виборів, якщо політичні амбіції деяких партій буде відсунуто на другий план.

В’ячеслав КОВАЛЬ, фракція Народного Руху України:

— Правових підстав взагалі не було, а лише виборчі підстави. Прийняте парламентом рішення абсолютно нерегламентне і не відповідає процедурі, а відтак відставки уряду не відбулося. Зміни до Конституції не дають Верховній Раді такого права. Але для того, щоб його здійснити, треба дотримати певної процедури: проект постанови про відставку уряду, а точніше — резолюцію про недовіру уряду, мають подати 150 народних депутатів, а не двоє, як відбулося. Якщо 150 депутатів вносять відповідний проект постанови, то розгляд цього питання відбувається не раніше як на п’ятий день. Тобто, уряд, як найвищий суб’єкт виконавчої влади, має підготуватися до резолюції недовіри. На жаль, терези схилилися у бік того, що всім хочеться знову бути в парламенті.