Без переможців. Але і без переможених

«Газпром» і «Нафтогаз України» підписали п’ятирічний контракт на постачання російського газу Україні. Про це вчора повідомили глави «Нафтогазу України» і «Газпрому» Олексій Івченко та Олексій Міллер. Відповідно до контракту постачальником газу в Україну буде компанія «Росукренерго» (спільне підприємство «ГазпромБанку» і «Райффайзенбанку», «Газпрому» належить більш як 50% акцій, «Нафтогаз України» також входить до акціонерів). При цьому «Газпром» продаватиме свій газ, призначений для українських споживачів, за формулою ціни з базовою ставкою в 230 дол. за одну тисячу кубометрів. У свою чергу, «Росукренерго» постачатиме Україні газ за ціною 95 дол. Різниця між ціною російського газу, одержуваного «Росукренерго» від «Газпрому», і ціною газу, реалізовуваного цією компанією українській стороні, буде компенсована за рахунок зарахування до балансу «Росукренерго» газу туркменського (по 50 дол.), а також узбецького і казахстанського походження. З огляду на те, що туркменського газу більше, ніж російського, і виходить така ціна.

Сторони також домовилися про збільшення ставки тарифу на транзит російського газу територією України з 1,09 до 1,6 дол. за одну тисячу кубометрів на сто кілометрів повною оплатою коштами. Це означає, що і «Газпром», котрий побажав продавати нам газ по 230 дол., і «Нафтогаз», якого задовольняла ціна в 80 дол., домоглися свого. Україна купуватиме газ по 95 доларів, однак з огляду на зростання ставки на транзит вийдуть ті само 80 дол. за 1 тис. куб. Переговорники на спільній прес-конференції мали втомлений і незадоволений вигляд, що дає привід прогнозувати: закінчилася лише перша серйозна битва в енергетичній війні на пострадянському просторі.

Без відповідей зосталася ціла низка питань. Питання перше — про нового ексклюзивного постачальника компанії «Росукренерго». Питання друге — хто саме несанкціоновано відбирав російський газ у перші дні нового року, хто сплачуватиме штрафи Угорщині та ще кільком країнам? Питання третє — які все-таки обсяги російського газу буде поставлено компанії «Росукренерго» для реалізації в Україні? За даними російської сторони, вони здійснюватимуться відповідно до балансу газу «Газпрому», що передбачає постачання в Україну в 2006 році 17 млрд. кубометрів газу. Раніше йшлося про більші обсяги. Питання четверте — чи буде «Нафтогаз» України і надалі реекспортувати газ?

Отже, висока ціна російського газу для «Росукренерго» компенсуватиметься нижчою вартістю газу із Середньої Азії. Як заявили «Голосу України» у МЗС Туркменистану, Київ і Ашхабад докладно обговорили питання, що стосуються виконання укладеного у грудні контракту на постачання 40 мільярдів кубометрів туркменського природного газу в Україну цього року по 50 доларів/тис. куб. м. При цьому сторони підтвердили свій намір додержувати всіх досягнутих домовленостей і зобов’язань.

Висока напруженість пристрастей і істерична нервозність останніх тижнів пояснюється тим, що всі розуміють: основні війни в сучасному світі так чи інакше ведуться за енергоресурси, а також за шляхи і способи транспортування енергоносіїв. Цілком логічно, що після розвалу СРСР Росія перетворила енергетичний бізнес на інструмент державної політики. Тим часом Київ також заявив, що наша газотранспортна система — це стратегічний об’єкт. Отож про те, щоб наслідувати приклад Білорусі, котра віддала Москві в обмін на дешевий газ свою трубу, не може бути й мови.

Розв’язана інформаційна війна, політичні спекуляції на тему газу були зумовлені насамперед тим, що вперше за 14 років замість традиційної явки до Білокам’яної з каяттям, що має на увазі гіпотетичне запитання: де полон, куди здаватися, — Київ зайняв жорстку позицію. При цьому твердість поєднувалася з гнучкістю, яка, однак, не була традиційним прогинанням. Тому, дотискуючи переговорний процес, Росія в перші дні нового року спробувала виставити Україну в малопривабливій ролі зони нестабільності, просто звинувативши в крадіжці газу. Європа на слово «Газпрому» не повірила. Більшість експертів висловлювала думку про те, що газова війна між Росією та Україною виходить далеко за рамки протистояння між Києвом і Москвою. Зокрема, депутат Європарламенту, колишній глава ради безпеки Польщі Марек Сивець заявив, що проблему, яка постала у зв’язку з газовим конфліктом, треба визначати як загальноєвропейську, бо під загрозу поставлено не тільки незалежність України, а й енергетичну безпеку Європи. За його словами, газове протистояння між Росією й Україною — чітке послання європейським споживачам газу. Причому це найгірше з усіх послань, яке не може ніхто ігнорувати.

А вчора, вже після того, як Київ і Москва підписали всі документи, у Брюсселі відбулося коротке засідання експертів Єврокомісії з енергетичних питань. Вони обговорили українсько-російську газову кризу і вітали договір між Росією та Україною. Єврокомісар з питань енергетики Андріс Пібалгс, відповідаючи на запитання журналістів, визнав, що між Росією й Україною мала місце «комерційна суперечка з політичними наслідками». Відтепер Євросоюз вирішив створити колективну політику в забезпеченні поставок газу. «Нам потрібен широкий підхід європейського масштабу», — зазначив єврокомісар, пояснивши, що вже в березні мають бути сформовані перші пропозиції.