Газовий конфлікт України та Росії
«витік» у Європу. Ще достеменно не з’ясовано, чи було це в результаті недопоставки блакитного палива Росією європейським компаніям, чи це Україна, за висловлюванням одного з чільників галузі, забрала те, що їй належить за старою угодою. В кількох країнах-учасницях ЄС лічильники газової мережі зафіксували його брак. Де на третину, а де й на половину. На що негайно зреагував Євросоюз: на вчора було плановано засідання його координаційної групи за участю української та російської делегацій. Кому за це доведеться платити й скільки — стане відомо невдовзі. Але на разі конфліктуючі країни домовилися, тому потреба обговорювати нашу двосторонню проблему у європейців відпала.Натомість Європейський союз радо привітав досягнення домовленості між Росією й Україною з газового питання. Тож засідання координаційної групи Євросоюзу, куди входять представники 25 країні, у зв’язку з газовою проблемою між Росією та Україною проходило без нас і росіян.
Хоч нині всі вільні чи ні учасники цієї події полегшено зітхнули, але єврокомісар з питань енергетики Андріс Пібалгс, котрий ініціював засідання, допускає нехай гіпотетичну, але все-таки ймовірну можливість припинення постачання газу до Європи. Тож поки що йдеться про необхідність створення резервних запасів блакитного палива. Утім, за словами комісара, у країнах ЄС вони є.
Куди серйозніша проблема з прогнозуванням таких ситуацій і підготовкою до них. Тож, як слід було очікувати, в роботу включаються експерти: за ними — жорсткий і тверезий розрахунок на випадок непередбачуваної поведінки країни-експортера природного газу. Адже конфлікт між Україною та Росією окреслив водночас кілька проблем у питанні енергопостачання. І найважливішу: залежність країн-споживачів від одного його постачальника. Тож члени клубу 25 знову заговорили про єдиний підхід до цієї проблеми, в тому числі й на випадок припинення постачання газу, та готовність до цього.
З’ясувалося, Єврокомісія певною мірою передбачала такий перебіг подій, бо ще два роки тому виробила навіть відповідну директиву. Але впритул зайнятися нею підштовхнув конфлікт між Україною та Росією. Здається, хоч як це дивно, але він став на часі розв’язання цієї проблеми для всіх — на сході та на заході континенту.
