Тернистою дорогою — до успіху, визнання

Чернігівському «Ясену» — 60!

Поступово створювались, додавались нові цехи, зростала матеріально-технічна база. На початку 1960 року було введено в дію цех з виробництва шоколадних виробів. Красиві коробки цукерок «Чернігівські» із зображенням історичних куточків міста стали справжньою візиткою обласного центру. Солодощі «Аркадія», «Вишня в шоколаді» теж несли у собі часточку душі кожної робітниці. Адже кожну цукерку тоді виготовляли вручну.

Ветерани з повагою згадують колишнього директора міськхарчокомбінату Євгена Федоровича Веліконського, який до 1974 року 25 літ свого життя був керівником підприємства і зробив помітний внесок у нарощування виробництва продукції колективом. Чимало добрих справ і на рахунку ще одного керівника — Євгена Васильовича Левіна, за ініціативою якого на території посаджено сад. Він доклав багато зусиль для будівництва, облаштування нових цехів підприємства.

Минали роки. Вони сповнені і труднощів, і радощів, і водночас трудової звитяги працівників. Понад 40 років сумлінно пропрацювали на міськхарчокомбінаті, а потім на заводі продтоварів, ВАТ «Ясен» Тетяна Олександрівна Демченко, Галина Матвіївна Клоцунг, більше 30 років —Ольга Тихонівна Мельникова, Магдалина Капітонівна Данько, Микола Павлович Пильник, Галина Іванівна Драник, Валентина Іванівна Тумарець. Такий само стаж мають нині працюючі ветерани виробництва Людмила Іванівна Алійник, Лідія Елмарівна Милорадович, Софія Віталіївна Чмир, Тетяна Миколаївна Житник, Марія Степанівна Рибалкіна та інші. Усі вони — передовики виробництва, мають ордени та медалі, почесні грамоти.

Садівник

Благополуччя і позитивні перспективи заводу продтоварів, за одностайною думкою ветеранів, значною мірою пов’язані з приходом у 1979 році на підприємство Анатолія Григоровича Яська, нинішнього голови правління ВАТ «Продовольча компанія «Ясен», який у 1983-му очолив підприємство.

— Він почав у нас працювати техноруком, — згадують ветерани Людмила Іванівна Алійник та Софія Віталіївна Чмир, — але не був білоручкою, який тільки вказівки слюсарям давав. Ні. І сам гайки крутив, і ліз у каналізацію, як треба було...

Працелюбність Анатолія Григоровича була не випадковою. Він народився у селі Фастівці Бахмацького району Чернігівської області у простій селянській сім’ї, життя якої проходило у праці і турботах про насущне. Тож з малих літ і косив, і пас худобу, і дрова рубав.

— Найголовніші мої вчителі — батьки і сувора життєва дійсність, — каже А. Ясько. — Не вважайте це за саморекламу, але я чомусь твердо переконаний, що більшість авторитетних і здібних керівників — вихідці із села. Їх виховували труднощі. У селі всі — від малого до великого — мають постійні клопоти, якусь роботу. Хто з моїх однолітків на своїх плечах не носив в’язанки дров, не косив траву або не пас худобу? У селі я звик до роботи, до обов’язків, до труднощів, так і сформувався життєвий стержень, власні принципи. Сільський гарт мені постійно допомагає бути, як мовиться, у формі.

І досі він пам’ятає ті приємні миттєвості дитинства, коли батько, отримавши колгоспну копійку, приносив йому з магазину цукерку-смоктушку. Сільські діти рідко смакували солодощами, а тому для нього це було незабутнім торжеством насолоди. Так мріялося поласувати ними досхочу! Бабуся при тому казала:

— Вчися, онучок, гарненько, так на конфетній фабриці будеш робити. Тоді наїсися «Ірисок» та «Ключиків»...

Схоже, бабусині слова стали пророчими для А. Яська. Він вступає до Київського технологічного інституту харчової промисловості, який закінчує в 1974 році, і розпочинає трудову діяльність на Маріупольському пивоварному заводі. Після служби в армії в 1976 році — інженер, начальник цеху на чернігівському пивзаводі «Десна». З 1979 року — праця на Чернігівському заводі з випуску продтоварів. Очоливши підприємство, Анатолій Григорович одним з перших у галузі став ініціатором оренди трудовим колективом свого підприємства (1992 рік). Три роки, переборюючи труднощі, орендарі працювали над примноженням колективного майна.

— Це були важкі часи, — пригадує Анатолій Григорович. — Деякі високопосадовці намагалися нам вставити палки у колеса, чинячи супротив процесу приватизації підприємства. Ми жили напруженим, нервовим життям. Але я радий, що колектив переміг у боротьбі з консерватизмом, бюрократизмом. І коли наприкінці 1995 року на загальних зборах було винесено пропозицію приватизувати завод, всі одностайно проголосували «за».

Так орендне підприємство реформувалося спочатку у ВАТ «Ясен», а згодом у ВАТ «Продовольча компанія «Ясен». Нині це передове, високоефективне, прибуткове підприємство, знане не лише в Україні, а й за її межами. Тут у восьми виробничих цехах виробляють різноманітні види солодощів, напої, печиво, майонез та інші продукти найвищої якості. Тільки за останні роки «Ясен» отримав 30 золотих, бронзових медалей, почесних дипломів, беручи участь у національних і престижних міжнародних виставках продукції. За особистий внесок у становлення підприємства, розвиток вітчизняної харчової промисловості указом Президента України у 1997 році Анатолію Яську присвоєно високе звання «Заслужений працівник промисловості України». У 1999 році депутат Чернігівської міської ради стає лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України», наступного року — кращим роботодавцем Чернігова. Отримав він недавно і диплом міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна», ставши його лауреатом. У 2003 році за значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Анатолій Григорович нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Сад

Найперше, що кидається в очі, коли переступаєш прохідну «Ясена», це підростаючий, дбайливо доглянутий молодий сад, який тягнеться до сонця. Він зворушує-заворожує білим квітом, бджолами весною і приємно радує рясними плодами восени.

А далі — наступне враження: молодість працюючих... На підприємстві у цехах, в адміністрації дуже багато молодих людей. Двадцятичотирирічний Олег Лавриненко — майстер цеху з виробництва печива та вафель. Його трудова біографія дуже типова.

— Я закінчив кооперативний технікум, — розповідає він, — влаштувався чотири роки тому на роботу в мармеладний цех. Спочатку працював простим робітником, потім бригадиром. А ще через кілька місяців мені довірили посаду майстра.

На роботі він знайшов і своє кохання.

— Одного разу заходжу у цех, — згадує він, — а на конвеєрі стоїть нова працівниця. Чарівна така! Я з першого погляду в неї й закохався. Невдовзі з Аллою одружилися. Нашій донечці вже один рік вісім місяців.

Багато працівниць «Ясена» нині у декретній відпустці. А їхні місця зайняло нове поповнення.

Таня Андрющенко працювала на ринку «Нива», продавала м’ясо.

— Чому перейшла на «Ясен»? Адже начебто на базарі кращі заробітки?

— Де там! — заперечує. — Тут я офіційно працюю, йде трудовий стаж, з моєї зарплати надходять внески до Пенсійного фонду, дають лікарняний...

Загалом колектив «Ясена» помолодшав істотно в останні десять років: до 180 попередніх працюючих приєдналося кілька сотень випускників шкіл, технікумів, вузів. Нині загальна кількість співробітників компанії становить 645 чоловік.

Найкращий інвестор — власна розпорядність

У Чернігівській області в 90-х роках під час гіперінфляцій, втрати ринків збуту «лягли на дно» десятки заводів продтоварів. Переважна більшість їх і до сьогодні практично не підвелася, збанкрутіла. А частина підприємств харчової промисловості здобула «друге дихання» завдяки солідним іноземним інвестиціям.

«Ясен» по-справжньому дивує тим, що він не тільки витримав складне напруження 90-х років, а й обійшовся без підтримки зарубіжних інвесторів. Не за рік, але поступово, місяць за місяцем він оновлює, модернізує за власні кошти виробниче обладнання цехів. Така стратегія А. Яська та його однодумців В. Будаша, Р. Чечуй, А. Попело, С. Пузирної, С. Фролової, С. Фаб’єнчук, Л. Гришай, О. Гавриленка, М. Пилипенка сприяла перетворенню «Ясена» в підприємство європейського рівня, де зосереджено 60 відсотків технічних систем, механізмів, виробничих ліній іноземного виробництва. Підприємство постійно інвестує власні кошти в освоєння нових технологій і технічне переоснащення цехів. Зокрема, на розвиток виробництва підприємством протягом 1999—2005 років спрямовано понад 17 мільйонів гривень. Лише у 2004—2005 роках капітальні вкладення становили майже 5 мільйонів гривень.

— У квітні 2002 року було введено в експлуатацію новий цех з виробництва вафель з обладнанням австрійської фірми «ХААС» вартістю два мільйони гривень, — зазначає головний інженер Валентин Будаш. — Це дало можливість збільшити обсяги товарної продукції в середньому на рік на 5 мільйонів гривень, додатково отримати 1 мільйон прибутку за час експлуатації, створити додатково 51 робоче місце. На початку 2004 року введено в дію лінію з розливу мінеральної води і безалкогольних напоїв італійської фірми «Фереро». Її потужність — 4,6 тисячі пляшок на годину. У цьому самому цеху встановлені видувна машина австрійської фірми «Косме», установка для очистки води «Зворотний осмос» загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. У грудні 2004 року було налагоджено виробництво нових видів продукції зефірної групи з начинкою на обладнанні російської фірми «Фіс». Останнє кардинально вплинуло на збільшення ринків збуту, вдалось додатково збільшити обсяги виробництва на 2 мільйони гривень. На підприємстві збудована сучасна газова котельня для забезпечення виробничих процесів тепловою енергією і гарячою водою, що вплинуло на скорочення витрат на енергоносії.

Смакота!

Чим же «спокушає» «Ясен» свого та іноземного споживача?

— Передусім, — каже заступник голови правління з виробництва та якості Раїса Чечуй, — підприємство виробляє понад 150 найменувань харчових продуктів і використовує для цього лише натуральну сировину: борошно, цукор, повидло і підварку ягід, фруктів власного виробництва. По-друге, великого значення надаємо якісним параметрам виробів. Наше головне завдання — зробити вироблений продукт корисним для здоров’я споживача.

Візьмемо, до прикладу, пастильно-мармеладне виробництво, яке спеціалізується на випуску різнокольорового мармеладу, лимонних і апельсинових часточок, ароматного драже, зефіру. У виробництві цих приємних на смак і привабливих на вигляд кондитерських виробів використовується агар, пектин та фруктове пюре, що виводять радіонукліди з організму. Також виробляють лукум і козинаки — найпопулярніші східні солодощі. Технологія орієнтована на використання натуральних продуктів: фруктово-ягідної сировини, цитрусового та яблучного пектину, яєчного білка, котрі підвищують біологічну цінність продукції, збагачують її мікро- та макроелементами, добре засвоюються.

У ВАТ «Продовольча компанія «Ясен» приділяється велика увага виробництву продукції дієтичного спрямування. Це вироби на фруктозі: мармелад, вівсяне печиво, соняшниковий козинаки.

— Ще недавно протягом місяця ми виробляли 30 тонн зефіру, — хвалиться начальник зефірного цеху Світлана Фролова. — Тепер же працюємо у три зміни і виробляємо за такий само час 380 тонн продукції. Секрет простий: діє високопродуктивне нове обладнання. Завдяки особливостям технології виготовлення пастильно-мармеладних виробів, а також пакуванню продукції спеціальною плівкою термін зберігання зефіру зріс із 30 днів до 60. До того ж зауважу — ми не використовуємо для цього консервантів та інших шкідливих добавок. Тому наш зефір з різноманітними наповненнями стали активніше розпродуватися у Західній Україні, Прибалтиці.

Славиться у багатьох містах України й чернігівський майонез.

— Я купую лише «Провансаль», вироблений у нашому майонезному цеху, — зізналася інженер-технолог цеху з виробництва пряників Людмила Алійник. — Бо там усе натуральне, без консервантів, якими зловживають інші виробники.

Великий асортимент пряників і печива. Своєрідності смакових якостей його продукції надає використання жирів рослинного походження, різноманітних додатків (мед, мак, кориця, какао, фруктові підварки), а також продуктів переробки сої як потужного джерела якісного рослинного білка.

Нині цех з виробництва безалкогольних напоїв та мінеральної води випускає майже 20 найменувань різноманітних тонізуючих напоїв, які вгамовують спрагу і піднімають настрій. В їхній основі — натуральні настої та композиції. Особлива гордість «Ясена» —мінеральна вода «Менська Остреч», яку добувають з глибини 850 метрів в екологічно благополучному і мальовничому урочищі. Після монтажу устаткування очистки «Зворотний осмос» «Ясен» постачає у торгівлю дуже популярну «Питну воду», яка не містить шкідливих домішок, подібна до талої і дуже корисна для оздоровлення, дітей.

Мистецтво торгувати

Завдяки високій якості, різноманітним смаковим властивостям і виваженій ціновій політиці продукція «Ясена» користується попитом не тільки в Україні, а й Росії, Німеччині, країнах Балтії, Молдови. За останні п’ять років обсяги її реалізації за рубежем збільшилися в 14,2 разу, і нині експорт становить 12 відсотків у загальній сумі обсягів продажу. У цьому велика заслуга відділу збуту «Ясена», торговельній стратегії правління ВАТ.

— Підприємство стало засновником ТОВ «Ясен-торг», — інформує заступник голови правління з комерційних питань Андрій Попело. — Під його опікою є шість фірмових магазинів, 15 кіосків, які торгують нашою продукцією. Маємо своїх дистриб’юторів у кожному регіоні України. Сюди, за кордон завозимо за замовленнями продукцію і власним, і найманим автотранспортом.

Де здобутки, там прибутки

Щойно завершився 2005 рік, який був для ВАТ «Продовольча компанія «Ясен» найуспішнішим. Вироблено продукції майже на 70 мільйонів гривень, що у 5,3 разу більше, ніж у 1999 році. Темпи її приросту проти попереднього року становлять 117 відсотків. До державного бюджету та цільових фондів «Ясен» сплатив торік 6,5 мільйона гривень. До речі, як повідомила головний бухгалтер Світлана Пузирна, автоматизована система обліку, яку введено на підприємстві, значно поліпшила керованість фінансовими потоками, сплатою податків. За високий рівень податкової культури «Ясен» відзначений Почесною грамотою Державної податкової служби України.

Успішна виробнича діяльність підприємства дала можливість істотно підвищити виплати заробітку членам колективу.

— Турбується компанія про своїх працівників і ветеранів, — додав голова профкому Олександр Зенченко. — Кожному співробітнику надається матеріальна допомога на оздоровлення під час щорічної відпустки, одруження, при народженні дитини, призову до лав Збройних сил, у разі проведення хірургічної операції чи тривалого лікування. Усі бажаючі можуть влітку оздоровити своїх дітей в таборах. Ветерани підприємства щомісяця отримують залежно від трудового стажу надбавку до пенсії, продовольчі набори до свят.

Крім цього, «Ясен» створив 31 робоче місце для інвалідів, часто виступає спонсором сиріт, малозабезпечених. Підприємство за останні сім років надало благодійної допомоги на 770 тисяч гривень!

Отже, це новий тип підприємства, яке розкрило не тільки свої великі потенційні можливості в умовах незалежності, а й виконує значну соціальну функцію у місті.

— Результати роботи нас радують, — каже голова правління ВАТ «Продовольча компанія «Ясен» Анатолій Ясько. — Але вони не заспокоюють, це — добрий підмурівок для наступного зростання, підвищення зарплати, встановлення нового обладнання. Користуючись нагодою у зв’язку з 60-річчям підприємства, я хотів би щиро побажати моїм колегам, ветеранам виробництва благополуччя у житті, світла і добра в сім’ї, на роботі. Нехай наше чарівне Придесення множить ваші сили і наснагу, душевну красу!

Чернігів.