Сергій Куніцин, директор МПЗ «Колос-Чернівецькі ковбаси».

Яким був 2005-й? Звісно, підскочили ціни на м’ясо. З другого боку, кризи дисциплінують виробника, змушують підвищувати інтенсивність праці. Усіх нас губить халява. Влітку подорожчав бензин. Ну і що, всі їздять. Енергозалежним виробникам слід навчитися виживати за світових реалій. Ну, платитимемо вищі зарплати. Те саме з газом. Поляки й литовці давно працюють з цінами, які нині нав’язують Україні, працюють без істерики і з прибутками. Тільки 0,8% у сегменті нашої продукції становить плата за газ. Це плюс 1% до нинішньої ціни на ковбаси. Я думаю, і ми, і споживач витримаємо. Це краще від залежності та енергетичного приниження, це спонукає думати, модернізуватися. У підсумку, в 2005 році ми стали вільнішими, хоч нас і далі перевіряє щонайменше 28 комісій на рік. Я вільно купую сировину за кордоном, вільно її розмитнюю і не маю проблем, які мав при Кучмі. Важливим став меморандум, який ми підписали з митниками: ми зобов’язалися не обманювати державу, не занижувати ціни, платити всі податки. У 2005 році ми підготували 1000 спеціалістів, створили свою фабрику кадрів. Уже 74 господарства в Україні працюють за нашою технологією. Люди після наших студій виходять іншими, з вогником в очах. На щастя, наша програма має підтримку регіональної влади. Вона розуміє, що нам треба поспішати, адже інтенсивній технології вирощування свиней в Америці 60 років, в Європі — 40. Від влади у 2006-му хочу, щоб вона зрозуміла: їй слід відсторонитися від бізнесу, бути лише арбітром, лояльним до свого гравця на європейському ринку. Добробут народу визначається рівнем розвитку, ох не люблю це слово, бізнесу. Українцям у новому році бажаю антикомунізму, утвердження у державі жорсткого правого консервативного політичного крила, яке вивело б Україну із злиднів.