Без зайвої помпезності, але проникливо щиро в Україні відзначили 110-ту річницю з дня народження композитора, хорового диригента, педагога, народного артиста України Григорія Верьовки.

Невтомний збирач і популяризатор фольклорної пісенної творчості, засновник Національного заслуженого академічного українського народного хору, який нині носить його ім’я, плекав пісню у той час, коли Україна ще не мала власної держави. Григорій Верьовка створив хоровий виконавський колектив у розпал війни — у 1943 році, продовжуючи справу, започатковану митцями-попередниками, котрі потрапили під жорна сталінських репресій. Г. Верьовка знаходив голоси для свого хору по всій тодішній республіці, у найвіддаленіших селах, з-поміж звичайних дівчат, молодиць, юнаків і чоловіків, робітників і колгоспників. Більшість нових хорових кадрів тоді навіть не знали нотної грамоти. Однак молодий колектив одразу завоював безліч симпатиків у всьому світі.

Народний артист України Анатолій Сафронов пригадує, як на гастролях у Мексиці якийсь глядач, не повіривши у істинність голосу співака, попросив його показати... горло. Чи, бува, не стоїть там якийсь хитромудрий пристрій, що витинає такі чудеса? А одна з французьких газет якось розмістила такий відгук на виступ українського хору ім. Г. Верьовки: «Співаки продемонстрували дивну здатність співати просто неба без мікрофона».

Присутній на концерті з нагоди 110-ї річниці з дня народження Григорія Верьовки у Колонному залі ім. М. Лисенка Національної філармонії Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зізнався, що більшість пісень, які пролунали, почув уперше. Хоча в його рідному селі на Житомирщині дуже багато співали народних пісень, особливо на весіллях та інших урочистих подіях. «Я відпочивав душею, — сказав В. Литвин у розмові з журналістами в антракті. — Пісня — це наша українська душа, яка зобов’язана повсякчас трудитися. Економічні негаразди подолаємо, але дуже важливо не загубити і передати у спадок наступність поколінь». Як, приміром, у хорі ім. Г. Верьовки, де на одній сцені досі співають і досвідчені митці, котрим довелося працювали ще разом із засновником прославленого колективу, і обдарована молодь. І така наступність поколінь, переконаний глава парламенту, має бути і у повсякденному житті, й у політиці.