«САМОВРЯДУВАННЯ Є СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ»

Рік, що минає, потужним державницьким крилом пронісся над індустріально-аграрною, науково-технічною, інтелектуальною Дніпропетровщиною, висвітлюючи на загальнодержавному календарі подій чи не найголовніші: чесний перепродаж «Криворіжсталі» та вертляву боротьбу за Нікопольський феросплавний. Весь інший «конгломерат» важливих соціально-економічних проблем регіону ніби загубився в повсякденному ритмі виробничих буднів трудових колективів. Про це і йдеться в розмові нашого кореспондента з головою обласної ради Миколою ШВЕЦЕМ.

— Безперечно, для нашої держави 2005 рік став роком непростих випробувань, бо українська демократична влада спробувала чи не вперше конструктивно обіпертися на потенціали регіонів. І той бо ж металургійний гігант «Криворіжсталь» видав таку фінансову «плавку», що світовий бізнес і досі не може повірити, що ми готові і вміємо розв’язувати питання чесної приватизації. Я навмисне не вживаю термін реприватизації. Мені довелося часто бувати в Кривому Розі, слухати думки фахівців, трудових колективів, бізнесменів і відверто інформувати уряд про тривожну заводську ситуацію.

— Миколо Антоновичу, тривоги відтепер ніби позаду. Депутатський корпус обласної ради звертався до керівництва держави з пропозицією залишити 10 відсотків коштів від перепродажу ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» для Дніпропетровщини. Який результат?

— Так, ми зуміли донести свій голос і разом з головою облдержадміністрації Надією Дєєвою зустрічалися з в. о. голови бюджетного комітету Людмилою Супрун, міністром фінансів Віктором Пинзеником, головою уряду Юрієм Єхануровим. Депутати Верховної Ради України від Дніпропетровщини були нашими активними союзниками. Головне — добилися надходжень коштів від приватизації «Криворіжсталі» безпосередньо для області. Нехай і один відсоток, але це сума в 242 мільйони гривень і вона буде спрямована на рахунки спеціальних фондів відповідно міського бюджету Кривого Рогу — 0,7 відсотка та обласного — 0,3 відсотка для вирішення нагальних екологічних проблем регіону, що так необхідно сьогодні криворіжцям і мешканцям усієї Дніпропетровщини.

— Все, що навколо «Криворіжсталі», — гігантський господарський вузол зі своїми не тільки позитивними, а й негативними явищами. Адже деякі вчені-економісти пророкують провали цілих мікрорайонів від земельних виробок, забруднене навколишнє середовище від шкідливих викидів, нерекультивовані тисячі гектарів земель від використання їх під гірничорудну діяльність. Хто, нарешті, докладе до всього цього державну руку?

— Справді, ми повинні пам’ятати, що «Криворіжсталь» був і залишається містоутворювальним підприємством, тобто базовим для утримання величезної виробничо-технічної, комунальної, соціальної та культурної інфраструктури міста гірників і «годувальником» понад 150 тисяч громадян. З другого боку, нам слід терміново братися за «оздоровлення» не лише міста, адже від виробничої діяльності десятиліттями потерпають і несуть істотні збитки і довкілля, і землі Криворізького, Софіївського, Апостолівського, Широківського районів. Тому ми й ставили гостро питання про виділення коштів на наш регіон від продажу «Криворіжсталі».

До речі, саме за ініціативою постійної комісії з питань охорони довкілля та використання природних ресурсів вперше в Україні при Дніпропетровській обласній раді відкрито і діє представництво Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ми вже відчули, що така співпраця дає нашому індустріальному регіону реальну можливість розв’язувати екологічні проблеми на державному рівні.

— Ви торкнулися соціально-економічного стану в регіоні, який тривалий час був без керівника виконавчої гілки влади, а після від’їзду Юрія Єханурова до столиці знову опинився у «вільному плаванні». Якщо вдалося вистояти, то за рахунок яких важелів?

— Про результати свідчить статистика. Завдяки спільним зусиллям усіх гілок влади, роботі тисяч трудових колективів в області досягнуто динаміки промислового виробництва. Його зростання становить майже 7 відсотків відносно 2004 року. Водночас наша сусідка, Донецька область, знизила виробництво майже на 9 відсотків. З мінусом залишилися і полтавці. За даними поки що за 11 місяців, завдяки спільним зусиллям обласної держадміністрації та органів місцевого самоврядування, до зведеного бюджету області надійшло 8,3 мільярда грн. Це майже вдвічі більше, ніж торік. Так само збільшилися і надходження до державного бюджету. До місцевих бюджетів — 2,2 мільярда, що на третину більше минулорічного.

Нас тішить особливо той факт, що Дніпропетровщина посідає друге місце в державі за обсягами експорту, які теж зросли в нинішньому році — на 16 відсотків. Якщо поглянути на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, то й вони зросли до 12 відсотків. Тобто Дніпропетровщина вкотре підтвердила, що є надійною економічною основою держави.

— Миколо Антоновичу, тут цифри «дзвенять», а от хотілося б дізнатися про соціальну складову, нині особливо чутливу для територіальних громад регіону.

— Я не хотів би, щоб успішна діяльність трудової Дніпропетровщини сприймалася якимось парадним самозвітом. Факти — річ уперта і без них важко дати справедливу оцінку зробленому. Ось і середньомісячна заробітна плата на 1 листопада досягла 990 гривень. Прикро, що низькою вона залишається ще у сільських трудівників, працівників культури, сфери послуг, і тут нам слід працювати. Водночас її підвищення відчули працівники промисловості, вчителі.

— Вибачте, уточнення щодо зарплати. Профспілковий комітет металургійного комбінату оголосив акцію протесту з вимогою до нового власника — компанії «Міттал Стіл» — виконати взяті зобов’язання щодо підвищення зарплати робітникам на 12 відсотків у грудні.

— Профспілки мають право ставити так питання, бо воно зафіксоване в договорах. Хочу наголосити, що за ініціативою обласної ради вже є офіційна домовленість із керівництвом компанії про зустріч найближчим часом, на якій буде обговорено шляхи підтримки стратегії комбінату у співпраці та взаємовідносинах з профспілками і місцевими органами влади. Таку саму позицію займає й Криворізька міська рада та її досвідчений голова Юрій Любоненко.

А тепер продовжу свою попередню думку. Кількість безробітних скоротилася майже на чверть. За рік створено 47 тисяч робочих місць. В області збудовано 300 тис. кв. м житла, понад 254 км газопроводів, міські телефонні станції поповнилися 33 тисячами нових номерів, сільські — майже 3 тисячами. Хіба це не стратегія розвитку регіону!?

З великими зусиллями вдалося зберегти мережу лікувально-діагностичних закладів. Після капітального ремонту відкрито сучасне терапевтичне відділення обласної лікарні ім. Мечникова, де головлікарем депутат облради Володимир Павлов. Надано субвенцію з обласного бюджету бюджетам міст і районів у сумі 350 тисяч гривень на придбання якісного інсуліну (програма «Цукровий діабет»). Водночас, мушу зазначити чесно, рівень медичного обслуговування не задовольняє сучасних потреб. А захворюваність на туберкульоз, інфекційні хвороби змушує бити на сполох. І це треба не лише визнавати, а й знаходити оптимальні рішення проблем і на загальнодержавному, і на регіональному рівнях. Така правда життя.

— А тепер, якщо дозволите, ваш коментар до виборчого марафону на Дніпропетровщині.

— Днями на сесії облради розглянули два важливих питання: затвердження територіальної виборчої комісії з огляду на зміни до закону про місцеві вибори, які було прийнято Верховною Радою України та підписано Президентом України. Зміни строків і чисельності комісій затверджені на сесії облради, й ми розпочинаємо підготовку до виборів-2006 до органів місцевої влади. Кількісний склад депутатів нашої ради ми також змінили, зупинившися на оптимальній цифрі — 100, а не 70, як було раніше. Всі депутатські партійні фракції погодилися.

— Мова зайшла про вибори на пропорційній основі. А яким є, Миколо Антоновичу, діалог обласної ради і політичних партій?

— Наближення виборів-2006 дедалі більше відчувається в нашому суспільстві, зрозуміло, і в органах місцевого самоврядування, де працює понад 8 тисяч народних обранців. В обласній раді створено й активно працюють кілька фракцій. Мушу сказати, що це допомагає нам у роботі. Для депутатів належність до партійних фракцій — це ще й підвищена відповідальність у виконанні своїх депутатських повноважень, конкуренція політичних ідей, формування регіональних лідерів, а також заявка на підтримку їх громадянами України.

— Ви можете висловити свій прогноз стосовно міжпартійної боротьби на майбутніх виборчих перегонах?

— Передбачати — невдячно. Скажу одне, що Дніпропетровщина — регіон, який завжди бере активну участь у виборах: зазвичай, на виборчі дільниці приходять 70—75 відсотків тих, хто має право голосу. І це не випадково. Адже область завжди відзначалася політичною і економічною стабільністю. Переконаний, майбутній парламент, обраний спільно з місцевими органами влади, здійснить вагомий внесок у вдосконалення стосунків центру з регіонами, законодавчо закріпить самостійність і відповідальність органів місцевого самоврядування.

Я маю чудову нагоду привітати читачів «Голосу України», яких у наступному році буде в нашому подніпровському краї значно більше, ніж у 2005-му, а також депутатів усіх рівнів моєї рідної України з Новоріччям та Різдвяними святами і порадіти за спільно прожитий непростий рік, що об’єднав нас як націю, за ті завдання, які вдалося виконати насамперед завдяки збереженню політичної та економічної стабільності.

Розмову вів Михайло СКОРИК.

Дніпропетровська область.