Вечірнє засідання 22 грудня

Чергове, п’ятдесят сьоме засідання нинішньої сесії розпочалося після позачергової погоджувальної ради керівників депутатських комітетів, груп і фракцій, де шукали компромісу стосовно законопроекту № 3207-1 про внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування. Тривалі дискусії чільників парламентського корпусу завершилися рішенням розглядати питання про попереднє схвалення документа і направлення до Конституційного Суду наступного дня зранку.

Початок засідання збурило повернення до обговореного минулої п’ятниці, а нині начебто узгодженого, проекту постанови про звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті. Голова комісії Павло Сулковський та його однодумці скористалися нагодою нагадати про «гріхи» перших керівників Рівненської і Тернопільської областей. А їхні опоненти, заперечуючи проти прийняття саме такої постанови, вказували на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 грудня: порушене Рівненською обласною державною адміністрацією клопотання задоволено, а провадження у справі за адміністративним позовом релігійної громади Московського Патріархату Свято-Воскресенського Собору міста Острога про реєстрацію змін та доповнень, які підписав голова обласної адміністрації Василь Червоній, припинено. Мовляв, конфлікт вичерпано. Більшість парламентаріїв не підтримала ані пропозиції комуністки Катерини Самойлик звернутися до Ради Європи з приводу порушень прав віруючих в Україні та переслідувань за релігійними ознакам, ані її опонентів, які пропонували вилучити з документа пункти про притягнення керівників Рівненщини до відповідальності. Після неодноразових переголосувань таки вдалося набрати більшість голосів за прийняття запропонованої Павлом Сулковським постанови.

Певне випробування довелося пройти у парламенті і міністру оборони України Анатолію Гриценку, який представляв закон про чисельність Збройних сил України на 2006—2011 роки. Йому поталанило на компроміс. Враховуючи цьогорічне запізніле прийняття (аж у березні) норми про чисельність ЗСУ, міністр оборони наголосив, що цього разу міністерство підготувалося заздалегідь і навіть превентивно, підтримуючи пропозицію профільного парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони України, розробило проект закону, який визначатиме чисельність наших вояків одразу на наступні шість років. Самої головної цифри про кількість «штиків» міністр не назвав, лишень запевнив, що розрахунки чисельності грунтуються на положеннях затвердженої урядом Державної програми розвитку Збройних сил України на цей період. Було сказано, що цим документом насправді планується «поставити крапку на тому радикальному, не завжди обґрунтованому скороченні, яке йшло протягом останніх років». Неоднозначне ставлення народних обранців до процесів у нашій армії і флоті не дали можливості проголосувати за підготовлений заздалегідь документ, тому більшість парламенту підтримала компромісне рішення: «Затвердити чисельність Збройних сил України станом на 30 грудня 2006 року у кількості до 221 тисячі чоловік, в тому числі 165 тисяч військовослужбовців».

Гарячі дебати тривали і довкола представленого досвідченим парламентарієм Сергієм Сінченком законопроекту про зброю. Попри те, що розглядали документ у другому читанні (а скільки скликань Верховної Ради питання мусується!), його відхилили. Не поталанило і підготовленому до повторного другого читання законопроекту, що передбачав зміни до Закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України». Водночас Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти зі змінами до закону про загальний військовий обов’язок і військову службу, а також про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні протягом 2001—2004 років.

Наприкінці засідання головуючий поінформував парламентаріїв про вихід із фракції Партії промисловців і підприємців України депутата Ганни Антоньєвої.