Ті, хто виріс у селі, і міські мешканці, котрі бувають там, уявляють господарські хліви. Де хрюкає, мекає, кукурікає всяка живність. У них, звісно, не французькими одеколонами пахне... А на столах яка тоді смакота! І вже споживаючи те, що виросло в хліві, кожен з нас забуває про умови в ньому, природні запахи, без яких не з’являться запашні ковбаси, балики тощо. Та ніхто з нас не може уявити, щоб заходячи до хліва, господарі милися в душі, вдягали білі халати чи стерильні спецівки. Бо це неможливо, якщо не сказати смішно.
А учасників виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і нас, групу журналістів, у ЗАТ
«Комплекс Агромарс» «замучили» переодяганням, миттям рук, змочуванням їхнього взуття у спеціальних розчинах. Лише на душ скидку зробили. Через те далеко в приміщеннях не пускали.А всі працівники неодмінно перед зміною мають пройти через душ, переодягтися. Для цього всюди — від інкубаційних залів до забійного цеху — є всі умови. Скрізь чисто, охайно, як в аптеці. Курчаток, які лише добу як з’явилися на світ і ще нічого не пили й не їли, вакцинують. Чотири види вакцини уберігатимуть їх від захворювань.
Генеральний директор комплексу Олексій Марченко з гордістю показує своє господарство, приміщення якого розташовані в лісі, на великій відстані одне від одного. Так має бути за технологією. І хвилюється: з кожним днем дедалі важче працювати. Знаходяться люди, які піднімають галас, що запах з ферм почав на них погано діяти...
Ми на одній з ферм. Перевезених сюди курчат відгодовуватимуть 45 днів. Вони мають вдосталь і що клювати у спеціальних годівничках, і водички. Тут вентиляція, підтримується відповідна температура. З 34—35 градусів вона поступово знижується до 19. Курчатка, а потім уже
«дорослі» кури почувають себе добре і безпечно. Приміщення ферми закрите. Воно належно освітлене. Жоден птах з повітря не залетить, нічого не занесе. І у відповідь тим, кому запах ферми почав дуже смердіти, перепрошую, — нема тут такого!— Треба урядовцям, народним депутатам, — наголосив голова профільного комітету Геннадій Руденко, — всім, хто роздмухує небезпеку поширення пташиного грипу, побувати в таких комплексах, на власні очі побачити ці умови. І треба, врешті-решт, ретельно з’ясувати, добратися до істини, чи настільки небезпечна ця не нова хвороба, чи для нас страшніша конкурентна боротьба виробників курятини, що розгортається? Тому комітет підготував базовий проект закону про підтримку таких вітчизняних виробництв.
Інші учасники виїзного засідання констатували: здійнято багато галасу даремно, не треба робити пугало з проблеми. Птиця, як і людина, і будь-яка тварина, може хворіти. Слід робити все, як у цьому комплексі, щоб вона не захворіла. А там, це переважно у приватному секторі, де зафіксовані спалахи, треба вчасно використовувати наявні ефективні препарати.
Народний депутат Євген Сігал, колишній керівник цього виробництва, дав категоричнішу оцінку ситуації в країні довкола пташиного грипу.
«Комусь вигідно, — зауважив він, — призупинити розвиток такого виробництва в Україні. Щоб наша курятина не пішла в інші країни. Вважаю, поширення інформації про небезпеку пташиного грипу — це економічна і політична акції, диверсії. Ми спроможні забезпечити своїх громадян якісним пташиним м’ясом і не повинні завозити ніжки Буша...Вишгородський район
Київської області.
