Це буде визначна, значуща подія в мистецькому житті України. Вона виявить нові імена молодих обдарованих диригентів-хормейстерів, послідовників вітчизняної хорової справи. Посприяє подальшому розвитку професійного хорового мистецтва, піднесенню престижу хорового диригента.
Такі запевнення про значення і роль ІІІ Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, який щойно завершився в Києві, висловлював у листі до нашої редакції голова Національної всеукраїнської музичної спілки Герой України, народний артист України і СРСР Анатолій Авдієвський.
Редакція повірила і без вагань погодилася виступити генеральним інформаційним спонсором цього заходу. А водночас виявила намір, за наявності достойних кандидатів, провести свій конкурс і визначити свого дипломанта.
Чи справдилися сподівання організаторів цього форуму? А окрім музичної спілки проведенням його опікувалися Міністерство культури і туризму України (особисто заступник міністра Ольга Шокало-Бенч), Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (ректор Володимир Рожок), Хорове товариство ім. Миколи Леонтовича (голова Євген Савчук).
Дні напруженого суперництва
Чотири дні, 12—15 грудня, тривало напружене суперництво професійних диригентів-хормейстерів, а також студентів двох останніх курсів вищих музичних навчальних закладів. Вік учасників мав бути не старше 35 років. Така була умова конкурсу.
Цікаво, а як відбувалася боротьба учасників цього творчого змагання? Адже диригент — не окремий виконавець, як співаки, танцівники, музиканти чи окремі мистецькі колективи. Диригенту потрібен хор.
А ось так. Відбірні конкурсні змагання проводилися в три тури. В першому було два етапи: диригування обов’язкового твору в супроводі рояля і самостійне розучування обробки української народної пісні а капела за вибором учасника (робота з хором під камертон). У другому — відкрита репетиція двох творів програми а капела — обов’язкового і одного на вибір. У третьому турі — учасники виступали у відкритому концерті з трьома творами на вибір учасника.
Порядок виступів у першому та другому турах визначали жеребкуванням. Проводили його за участі студентського хору музичної академії і капели
«Думка». До третього туру допускалися лише сім учасників, які набрали найбільшу кількість балів. Треба зауважити, що учасники прибули на конкурс за власний кошт і ще сплатили вступний внесок. Проживання в Києві та добові сплачували лише тим конкурсантам, які пройшли у другий та третій тури.Отаким непростим, навіть жорстким був цей конкурс. Нелегким був шлях до перемоги його учасників. Непросто було провести цей форум і його організаторам, і членам журі.
— Цей конкурс, — зауважив у нашій розмові голова журі художній керівник і головний диригент капели
«Думка», академік, професор Євген СавЧук — був чи не найважчим за попередні. Маю на увазі фінансові й організаційні питання. Без допомоги Мінкультури він, мабуть, узагалі не відбувся б.— Євгене Герасимовичу, а що ви можете сказати про рівень учасників?
— У конкурсі взяли участь переважно професіонали, досвідчені диригенти. У кожного з них досить висока професійна підготовка. І це радує нас.
Віншували переможців, а вони показували, на що здатні
А 16 грудня, в Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського нагороджували переможців конкурсу. Лауреатами стали: І ступеня — Ганна Парфьонова з Харкова, ІІ — Христина Панкевич зі Львова і Олександр Завологін з Києва, ІІІ — киянин Дмитро Морозов і харків’янин Євген Панков. А Гран-прі виборов Богдан Пліш з Києва.
Диплом нашого конкурсу і редакційні призи дісталися Євгену Панкову. Він студент п’ятого курсу Харківського державного університету мистецтв. Водночас — артист хору Харківської обласної філармонії і диригент хору
«Весняні голоси» обласного палацу дитячої та юнацької творчості.Після нагородження переможцям довірили сповна
«покермувати» Національною заслуженою академічною капелою «Думка». Цей уславлений колектив виконував складні музичні твори світового рівня. Судячи з реакції глядачів і враження членів журі й музикантів-науковців, переможці конкурсу довели — лауреатами вони стали не випадково.Мав рацію А. Авдієвський. Це була справді значуща і важлива подія українського хорового мистецтва. Загін відомих диригентів-хормейстерів поповнився новими молодими зірками. У нашого національного хорового мистецтва є гідне майбутнє. Бо вже нині воно на високому рівні європейської музичної культури.
До речі, цими днями відбувся з’їзд Всеукраїнської музичної спілки, на якому Анатолія Тимофійовича знов обрано її головою. З чим і вітаємо його.