Вечірнє засідання 20 грудня

Верховна Рада схвалила у першому читанні проект закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Ухвалення цього закону зумовлене тим, що на сьогодні у Європейському суді розглядається близько 3 тисяч справ українських громадян, до того ж за деякими з них уже ухвалено рішення, але в нашій державі досі відсутній механізм їх виконання. Не дивно, що Парламентська асамблея Ради Європи відзначає нашу державу як таку, де не виконуються рішення Європейського суду, котрі, відповідно до підписаної Україною Конвенції про захист прав людини та основних свобод, є обов’язковими для виконання. Можна припустити, що ухвалення цього законопроекту затягувалося через те, що виконання рішень Європейського суду має здійснюватися за рахунок держбюджету. Але хто, як не держава, винен у тому, що дедалі більше українських громадян змушені шукати справедливості у незалежному Європейському суді?

Далі парламент вніс зміни до 24 законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державні цільові програми». Цими змінами, на виконання прикінцевих положення Закону «Про державні цільові програми», уточнюються повноваження розробників цільових програм. Також було внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість». За словами автора законопроекту, народного депутата Ярослава Сухого, документ спрямовано на виправлення соціальної несправедливості стосовно інвалідів. Оскільки внаслідок внесення змін до держбюджету на 2005 рік було відмінено преференції для вітчизняних автомобілебудівників, то ціна автомобілів для інвалідів зросла на 60—70 відсотків. Наприклад, якщо раніше «Таврія» коштувала близько 12 тисяч гривень, то тепер її ціна сягнула 20 тисяч. Крім того, цими ж змінами до бюджету було запроваджено мораторій на надання пільг з податку на додану вартість, внаслідок чого вартість автомобілів зросла ще на 20 відсотків. Отож у інвалідів різко поменшало можливостей отримати автомобіль. Ухвалений закон має виправити ситуацію.

Результативним був розгляд змін до Кодексу законів про працю України стосовно умов розрахунку з працівниками. Як зазначив голова підкомітету Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян, ідеться про внесення до Кодексу законів про працю положення, яке зобов’язуватиме роботодавця до виплати звільненим робітникам повної нарахованої суми коштів. Крім того, в першому читанні ухвалено проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України, які уточнюють деякі його статті. Це, зокрема, стосується ст. 159, з нинішньої редакції якої не зрозуміло, про який саме виконавчий орган акціонерного товариства (колегіальний чи одноосібний) ідеться, що призводить до численних конфліктів.

Насамкінець парламент вніс зміни до Сімейного кодексу (уточнення переліку осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою) та до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування». Останнім законопроектом пропоновано віднести посаду заступника голови районної ради до четвертої категорії посад, що сприятиме підвищенню ролі й авторитету посадовця районного рівня та ефективній діяльності місцевого самоврядування.