Головний фінансовий документ на наступний рік затверджено!

Напередодні Голова Верховної Ради Володимир Литвин, висловлюючись на захист узгодженого з урядом варіанта державного бюджету-2006, радив усім, щоб на нього не дивилися, як на «гидке каченя». Краще, мовляв, поганий бюджет, аніж ніякого, сказав він. За прийняття буджету висловилася і виконуюча обов’язки голови профільного комітету Людмила Супрун. Проте повернутися до повторного його розгляду у другому читанні ухвалили тільки після внесення змін до держбюджету на 2005 рік. Адже, схоже, ніхто не заперечував проти того, щоб покрити касовий розрив бюджету Пенсійного фонду коштом 1 млрд. 600 млн. гривень. За це проголосували 397 депутатів.

Так само мало хто заперечував проти того, щоб прийняти за основу проект закону про газ (метан) вугільних родовищ. На думку доповідача, голови підкомітету Комітету з питань ПЕК та ядерної безпеки Леоніда Байсарова, втілення в життя ідей цього закону дасть змогу не лише одержати дешевий енергоносій. Утилізуючи газ-метан, можна, за прикладом шахти імені Засядька, виробляти електроенергію і тепло, а можна — і пальне для автомобілів. А головне — докорінно поліпшити безпеку праці на вугільних підприємствах (80 відсотків аварій спричиняють вибухи метану). На цьому наголошували народні депутати Юрій Соломатін, Михайло Волинець, Юхим Звягільський та інші — звідси майже одностайна підтримка законопроекту.

Охоче народні обранці проголосували за зміни до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов’язаних, яких призвано на навчання або спеціальні збори.

Однак, коли дійшло до розгляду проекту держбюджету, консенсус розколовся на фракційні друзки. Тим часом доповіді міністра фінансів і виконуючої обов’язки голови профільного комітету Людмили Супрун надихали на ухвалення болісного законопроекту. Адже компромісу досягли щодо найгостріших проблем. Досить сказати, що фінансовий ресурс місцевих бюджетів пропонувалося збільшити до 9 млрд. гривень, вугільної галузі — до 900 млн. гривень, на підтримку агропромислової продукції у вигляді прямих дотацій — до 2 млрд. гривень. За словами Л. Супрун, близько 30 млрд. гривень — видатки, орієнтовані на економічний розвиток. І водночас дефіцит держбюджету-2006 у 2,5 відсотка від рівня ВВП не стимулює інфляцію.

Проте сесійний зал не прислухався. Представники різних політичних партій один за одним висловлювали сумнівні протести проти тих чи інших статей. Прикметно, що доповідачі йшли на компроміс навіть у залі — на розв’язання найбільш дискусійної проблеми про надання пільг дітям війни. Під час дискусії відшукали 200 млн. гривень, але вади переважили принади «гидкого каченяти». Це підтвердило і кількаразове негативне голосування.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин нагадав статтю Бюджетного кодексу, згідно з якою неприйняття загальнодержавного балансу потягне за собою фінансування видатків у межах 1/12 бюджетних призначень цього року і заборону капітальних витрат на економічний розвиток. Висловив свою думку Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, який не побачив у розпалюванні бюджетної кризи інших причин, як політичні.

Та домовитися не вдалося. У перерві вчергове відбулася погоджувальна рада, після якої крига скресла і вдалося досягти консенсусу стосовно головного фінансового документа країни.