Він із тих, кого офіційно називають «молодший начальницький склад». Саме такі роботяги в міліцейській формі складають ядро правоохоронців. Саме з такими людьми в погонах щодня стикаються на вулицях міст і селищ тисячі наших громадян.

28-річний міліціонер полку ППСМ Донецького міськуправління міліції Олександр Кутя прийшов на службу сім років тому. Біографія в простого донецького хлопця звичайна: школа, училище, армія. Його перше патрулювання на вулицях міста запам’яталося не затриманням злочинця, а грудневою зливою. Відтоді виходів на службу — вже тисячі: й у дощ, і в мороз, і в спеку. Плюс «додаткові» чергування на стадіонах, концертах, мітингах, демонстраціях. Дружина-медик спочатку не могла до цього звикнути, але потім змирилася: робота є робота.

Тепер Олександр — «бувалий боєць» і передає свій досвід новачкам. Сержант зізнається, що новачки відрізняються тим, що в перші дні служби надто підозрілі, а не пильні, бачать злочинця навіть у безневинному бомжі.

Нині в Олександра нічний режим роботи. Три-чотири рази на тиждень з десятої вечора до восьмої ранку несе службу з колегами в патрулі міліції громадської безпеки, який чергує в центральному районі шахтарської столиці. Саме сюди стікаються любителі легкого заробітку з віддалених районів міста і навіть зі всієї області. Саме тут трапляються курйозні ситуації. Якось міліціонери зупинилися перекусити. Пили каву навпроти фасаду крамниці. А в цей час зі зворотного боку будинку в 20-річної дівчини грабіжники відібрали мобільний телефон. На заплакане обличчя вони й звернули увагу. Одного злодія затримали після недовгої погоні, а другого — ввечері того самого дня на вокзалі. Обидва виявилися приїжджими з невеликого містечка.

Хоч би як склалася подальша кар’єра Олександра, можна з упевненістю сказати одне: міліцейську школу в патрульно-постовій службі він пройшов серйозну.

Дмитро Любченко,Ирина Гриновецька.