Березнянська курка померла від пташиного грипу! —— таку історію ми розповіли в обласній санепідемстанції, а потім в обласному управлінні ветеринарної медицини. Звісно, не задля власної розваги, а щоб на ділі перевірити — чи готові ці служби рятувати мешканців області та їхню птицю, якщо пташиний грип і справді дістанеться Чернігівщини.

Її звали Саша Курочкіна

Курка, котру ми обрали в жертви пташиного грипу, з селищем Березна, що в Менському районі, не мала нічого спільного і поряд ніколи не була. Рано-вранці ми помандрували на чернігівський Центральний ринок. «Там їх продають, курей, біля платного туалету!» І справді, в тому «районі» ринку стояла пара кліток з молодими коричневими і білими курочками. «Інкубаторські вони, — сказала реалізатор. — З Київської птахофабрики. Більші — по 30 гривень, менші — по 20, оці — по 18. Усі голодні, їсти хочуть, бачите, як стрибають, заглядають? А навіщо вам тільки одна курка?»

«На балконі будемо тримати», — відповідаємо.

В редакцію повертаємося з куркою, акуратно запакованою в картонну коробку. Зрештою, для чого кури приходять у цей світ? Щоб стати смачним бульйоном або тушкованим кулінарним шедевром. Ця птиця мала пожертвувати собою задля високої і благородної мети, стати на боці здоров’я сотень людей. Отож ми назвали її Саша Курочкіна. Напоїли, підгодували і швиденько позбавили життя. Вона не страждала — усе зробив колега, котрий частенько «забиває» курей на прохання власної дружини.

Ми мали намір з’ясувати дві речі:

— чи встановлять сан- або ветспеціалісти причину загибелі Саші Курочкіної?

— чи здорових курей продають у Чернігові на Центральному ринку?

«Від вашої історії аж мурашки по шкірі!»

...Одягаю простеньку хустку, колега бере сільську картату торбину, вкладаємо «Сашу» і — вперед. Трішки остудили її в холодильнику, щоб розповідь здавалася правдоподібною. 11-та ранку. Ми в обласній санепідемстанції, піднімаємося на четвертий поверх. Йдемо до кабінету завідувачки санітарно-гігієнічної лабораторії. Нам пощастило — вона на місці (до речі, так нам щастило і далі — всі спеціалісти були на своїх робочих місцях).

— У нас таке горе сталося, така біда, — роблю скорботне обличчя і мало не плачу. — Вийшла вранці до курника, а всі 20 моїх курочок пропали. Лежать і не ворушаться.

— Мабуть, вам до міліції звернутися треба?

— Може, й так. Тільки в двір учора ніхто не заходив. А сусідські діти бачили, як до нас на подвір’я залетіли якісь птахи, качки чи гуси. І клювали їжу з моїми курками... А сьогодні всі курочки лежать, усі загинули... А раптом це пташиний грип?

— Якби люди захворіли, ми поїхали б, брали проби. А так раджу звернутися до ветеринарної служби. Тварини і птиця — це до них.

— А які симптоми того грипу? Адже я курку до рук брала, он вона — у пакеті...

Жінка співчуває і радить зайти на другий поверх, до вірусологічної лабораторії. На тому поверсі знаходимо відділ особливо небезпечних інфекцій. Розповідаю, хвилююсь і знов ледь не плачу.

— У мене від вашої історії аж мурашки по шкірі! — і собі захвилювалася лікар. — Та ви сідайте. Не панікуйте.

Одразу зателефонувала до обласного управління ветмедицини: «Хто у вас займається пташиним грипом?» «Катерина Григорівна Борисенко — лікар з досвідом, вона вам допоможе», — звернулася вона до нас з колегою, розповіла, куди їхати.

— А звідки ви?

— З Березни (селище поблизу Чернігова, торгове, люди займаються птахівництвом і досить пробивні, щоб і справді вимагати аналізу в обласному центрі. Тому і тільки тому ми обрали Березну за своє місце проживання).

— Невже справді грип? — санлікарі (в кабінеті їх було двоє) докладно розпитали про всі подробиці курячої загибелі. За нашою версією, звечора кури були живі й ніби здорові, а в п’ятницю вранці...

— Може, отруїв їх хто, по-сусідськи? Он у знайомої якось пропали одразу 15 вгодованих гусей. З’ясувалося, сусідка зі зла сипонула їм солі в питну воду. Аналіз виявив у печінці гусей 60 відсотків солі понад норму...

— А як мені бути? Я ж тих курей до рук брала... Які симптоми грипу?

— Звичайні. Ніхто в області не визначить точно, пташиний у вас грип чи непташиний. Щоб підстрахуватися, про всяк випадок, зробіть щеплення від грипу, це коштує 30 гривень. Ну ви нас і налякали, — сказали санлікарі на прощання. А ми поїхали на інший кінець міста — до ветмедицини.

Мабуть, усе-таки отруїли...

12.30. «Катерина Григорівна зараз спуститься до вас. Чекайте», — сказала жінка на вході в управління. Через кілька хвилин прийшла ветлікар. Утретє ми розповідали про загиблих курей вже не так яскраво — трохи втомилися, знаєте. Але нічого, Катерина Григорівна забрала «Сашу» в лабораторію ветмедицини. Сказала, що розтин зроблять колегіально (запросить ще лікарів), і вже о 15.00 буде результат. До речі, грошей з нас не взяла, навіть про них не згадала — ні словом, ні натяком. Лише порадила не панікувати: «Такий раптовий падіж одразу всієї птиці схожий на отруєння. А ви, мабуть, телевізора надивилися...»

О 15-й телефоную ветлікареві.

— Так, дослідили ваше курча. Чим ви тільки його годували? Чистенькі нутрощі — і серце, і печінка, — сказала Катерина Григорівна. — Знайшли тільки запалення слизової кишечника, через це був пронос. Курячих хвороб не було. Можливо, це отруєння. Існує 300 видів отрутохімікатів. Є такі, що всмоктуються дуже швидко, — їх важко виявити.

— Отже, не грип? А є обладнання, щоб це точно з’ясувати?

— Нема обладнання. Досвід мені підказує, що на грип не схоже.

— А що робити з рештою курей?

— Раджу закопати. Поспостерігайте, як справи в сусідів. Коли ще в когось буде падіж курей — тоді знову звертайтеся.

...Тепер можна зізнатися — Сашу Курочкіну ми просто придушили, тихо і безболісно. Залишається сподіватись і молитися, щоб ця курка була першою і єдиною жертвою пташиного грипу на Чернігівщині.

Коментар

«Гарантії, що хвороби у нас не буде, не дасть ніхто»

Виконувач обов’язків начальника управління ветеринарної медицини Микола Іваненко не може гарантувати, що курячого грипу на Чернігівщині не буде:

— Такої гарантії не дасть ніхто, — каже Микола Іваненко. —У цьому я солідарний з донецькими та дніпропетровськими колегами — начальниками управлінь ветмедицини. Про це саме говорив екс-голова Держдепартаменту ветмедицини Петро Вербицький.

Але вживаємо всіх заходів, щоб не допустити пташиний грип в область. Птахофабрики у Прилуках, Городні, Носівці, Хмільниці тощо працюють у закритому режимі. Вакцинацію птахів саме від цієї хвороби ми не проводимо (від інших курячих хвороб — так). Рекомендували зробити щеплення від звичайного грипу птахівникам.

На держкордонах встановлено дезбар’єри, через які проходить техніка, що в’їжджає в Україну.

Ветеринари поповнили запаси дезинфікуючих засобів. І про всяк випадок прикупили захисні костюми. Протичумні. По 5—10 штук на район.

На пташиний грип перевіряють кров не тільки курей, а й горобців, перелітних качок та гусей. У нас є можливості встановити, справді це грип чи ні.

Геннадій ГНИП.