У старій скарбниці знову скарб

Історія музею бере початок з 2003 року, коли архієпископ Рівненський і Острозький УПЦ Варфоломій передав Луцькому історико-культурному заповіднику «Старе місто» з власної колекції 273 стародруки. Єдиною умовою дарувальника було: надійне зберігання й вільний доступ до книг. Розмістити майбутній музей вирішили в колишній повітовій скарбниці (XVІІІ—XІX cт.), що в замку Любарта. Однак будівля тоді потребувала серйозного ремонту. Треба віддати належне міському голові Луцька Антону Кривицькому, який допоміг її відреставрувати і став куратором створення музею. До відбудови старої споруди доклали рук і колишні народні депутати України Олександр Свирида і Володимир Бондар, які поклопоталися про виділення коштів для заповідника.

Чому саме Луцьку Варфоломій передав свій неоціненний дар? Сам владика пояснює це тим, що народився він на Волині в селі Городне Любомльського району. Кілька років очолював Волинсько-Рівненську, а згодом Волинську єпархію, відродив у Луцьку Волинську духовну семінарію, тут здобув сан єпископа. Місто над Стиром йому рідне по духу.

На початку XVІІ cт. Луцьк був одним із центрів книгодрукування в Україні. Ще 1628 року в друкарні Луцького православного Хрестовоздвиженського братства вийшла книга «Лямент». На жаль, в експозиції музею немає жодної з луцьких книг тієї доби.

Ще студентом Одеської духовної семинарії Варфоломій (в миру — Віктор Володимирович Ващук) цікавився книгами, які видавала православна церква. Це були 70-ті роки минулого століття, коли церкву переслідувала влада. В закритих церквах він знаходив запилені стародруки. Книжки зібрано переважно на території Волинської і Рівненської областей. Хоч є й з Одеси, Москви, Чернігова. В колекції музею найстаріше видання — «Євангелія» 1644 року львівського друкаря Михайла Сльозки. Серед найцінніших — «Требник» Петра Могили 1646 року, що має 20 гравюр і вважається однією з найкращих книг старої України. В одній із книг, «Кодексі Гертруди», є зображення князя Ярополка Ізяславовича, з яким пов’язана перша згадка про Луцьк в Іпатіївському літопису року 1095-го. У книзі Московського печатного двора «Мінея місячна» 1691 року є дарчий підпис Почаївській лаврі осаула Війська Запорізького Івана Ланоковського. Привертає увагу й рукописний пісенник XVІІ cт. з дуже гарно вимальованими початковими літерами. Крім того, відвідувачі музею можуть оглянути точні копії старих друкарського верстата і преса для паперу, оригінал ліногравюрного верстата кінця XVІІІ — початку XІX cт.

Першим свій запис у книзі відгуків Луцького музею книги залишив його фундатор: «Хай культурні надбання наших предків слугують відродженню духовності нашого народу і будуть добрим фундаментом для грядущих поколінь. Бог поміч новому музею книги в місті Луцьку в добрих справах виховання. З глибокою повагою архієпископ Варфоломій».