Саме такого висновку дійшла колегія Державного департаменту рибного господарства (Укрдержрибгосп).
Підбиваючи підсумки своєї роботи за десять місяців цього року, керівники рибгоспу звірялися з 1990-м. На той час ловили вп’ятеро більше. Але це нікого не здивувало. Голова Укрдержрибгоспу Олександр Качний у своїй доповіді нагадав: якщо на океанічний промисел виходило 214 риболовецьких суден, то нині — від 8 до 15. В Азово-Чорноморському регіоні задіяно від сили три сотні маломірних суден, бо відтоді нові не споруджували, а старі не ремонтували. Незважаючи на це, коштів на оновлення риболовецького флоту в держбюджеті не виділили. Але сітки не нудьгували на березі. Випуск товарно-харчової продукції (разом із консервами) становив 198,2 тисячі тонн, тобто на 16 відсотків випереджав десятимісячний показник минулого року, вилов морепродуктів також був на 20 відсотків кращий, ніж торік. Збільшення обсягу промислового вилову досягли в Чорному та Азовському морях, в океані. Це свідчить про те, що використання активів деяких підприємств відновлено.
На внутрішніх водоймах останніми роками, попри нестачу обігових коштів та кормів, технологічно грамотно вирощують товарну рибу. У таких господарствах, як СВАТ
«Черкасирибгосп» та ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», ВАТ «Львівський обласний виробничий рибокомбінат», ВАТ «Хмельницькрибгосп», ВАТ «Сумирибгосп», ВАТ «Чернівецький рибокомбінат», рибопродуктивність нагульних ставів становить 7—19 центнерів на гектар. Але в деяких господарствах Кіровоградської, Київської, Луганської, Тернопільської областей через несистемне використання природних ресурсів уже не перший рік мають скорочення обсягів вирощування товарної риби. На засіданні відзначили, що в департаменті налагоджено системну роботу з наведення порядку у використанні державної власності — складено єдиний реєстр суб’єктів господарювання, оформляються акти постійного користування земельними ділянками.Загальна думка учасників колегії: треба покращити роботу з кадрами. Проте як це зробити, якщо у вересні Міністерство аграрної політики прийняло рішення про виведення вищих та середніх навчальних закладів, в яких готують та атестують фахівців рибного господарства, з їхнього підпорядкування. Важко не погодитися з членами колегії, котрі в один голос заявляли, що це призведе до руйнації цілісної системи підготовки кадрів для рибної галузі, яка охоплює і навчально-тренажерні центри, і кваліфікаційні комісії, і Центр атестації та сертифікації керівників та спеціалістів рибного господарства.
Перепало на горіхи і Держрибінспекції, роботу якої за 10 місяців цього року визнано незадовільною. Надто багато підозр у зловживаннях та хабарництві пролунало на адресу її працівників. Не дивно, що колегія ухвалила створити постійно діючу комісію з участю працівників правоохоронних органів для того, щоб перевірити сигнали про діяльність підпільних бригад, які ведуть браконьєрський промисел осетрових у південних регіонах країни. А заразом — і подбати про чистоту власних лав.
На колегії прийняли звернення представників рибного господарства з пропозицією створити окремий центральний орган виконавчої влади — Державний комітет рибного господарства України. Як зазначається у ньому, це зумовлено гостротою і важливістю проблем, які стоять перед рибною галуззю країни.
