Черговий раунд україно-російських переговорів відбудеться наступного тижня. А поки «працюють експерти», глава «Газпрому» Олексій Міллер заявив: якщо переговори між Україною і Росією не завершаться до 1 січня 2006 року, поставки газу в Україну будуть припинені.

Отже, Москва вважає неприйнятним поетапне підвищення цін на газ, який поставляють в Україну. Але ж саме такий варіант пропонував Президент України Віктор Ющенко: розраховуватися за газ за ринковими цінами, але не відразу. У свою чергу, голова комітету Держдуми Росії з енергетики, транспорту і зв’язку Валерій Язєв повідомив, що «Газпром» може підстрахуватися від несанкціонованого відбору газу Україною, продаючи газ європейським клієнтам на кордоні Росії й України. Він також зазначив, що в «Газпрому» в переговорах з Україною «ще не закінчилися всі аргументи». «У «Газпрому є ще в запасі важка артилерія», — сказав він.

«Газпром» уже створив оперативний штаб із забезпечення безперебійних поставок газу в Європу через Україну. До нього увійшли керівники і фахівці всіх профільних підрозділів компанії. Для них установлено спеціальний графік роботи на період після 31 грудня 2005 року.

Деякі експерти впевнені, що Київ максимально довго, щонайменше до парламентських виборів, затягуватиме переговорний процес. Мовляв, потім зліт ціни на газ і гіперінфляція в країні стануть головним болем не Ющенка, а нового парламенту, уряду та прем’єра. Крім того, в Україні переконані, що Росія ніколи не перекриє трубу.

Тим часом директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Соприкін іншої думки. Як приклад він наводить торішні дії «Газпрому». 18 лютого 2004 року в п’ятнадцятиградусний мороз «Газпром» повністю припинив поставки газу в Білорусь і транзит територією країни у зв’язку з його несанкціонованим відбором білорусами. А відповідальність за порушення договірних зобов’язань перед іноземними споживачами російського газу в «Газпромі» повністю поклали на білоруську сторону.

Коментуючи можливість зриву поставок російського газу в Європу в разі недосягнення між Росією та Україною домовленості щодо транзитних поставок газу на 2006 рік, депутат Держдуми пан Язєв заявив: «Договори між господарюючими суб’єктами передбачають відповідальність «Газпрому» як постачальника, і хоча в моральному плані всі обвинувачуватимуть Україну, юридично і фінансово можуть бути пред’явлені претензії і до «Газпрому». Розв’язання цієї проблеми теж є. Воно просто ще не включено російською стороною як важка артилерія — тому я не буду його називати».

Утім, за оцінками фахівців, на такі сценарії Росія все-таки найпевніше не піде. «Газпром» справді готовий на компроміс з Україною в питанні про умови поставок і транзиту газу. Однак натомість пропонує обговорити співробітництво у сфері транспорту газу в частині газотранспортного консорціуму. До речі, як приклад «успішного співробітництва» Міллер навів... Білорусь, у якій частина газопроводу, що проходить її територією, належить «Газпрому», і тривають переговори стосовно управління газотранспортними мережами! При цьому Білорусь уже домовилася з «Газпромом» про поставки газу на 2006 рік за ціною майже втричі нижчою від пропонованих Україні...

Київ поки що відкидав ідею створення консорціуму на основі наявних мереж і заявляв про можливість компромісу тільки у разі будівництва нових.