Бензин із бараболі

Керівник біоенергетичної компанії «БЕНЕК» Еріх Вельд переконаний, що застосування буковинської технології, розробленої групою вчених під керівництвом провідного спеціаліста Олександра Дерев’янка, обіцяє здійснити невеличку революцію на енергетичному ринку, для початку на українському.

— Запропонована паливна композиція, — стверджує пан Еріх, — має суттєві переваги перед світовими аналогами. Бо всі спроби створити бензин на основі абсолютованих спиртів та газоліну вимагають істотної переробки конструкції мотора. Щоб використовувати таке пальне, необхідно купувати авто з так званим гібридним двигуном. Наш продукт має октанове число 100, тобто відповідає 98-му бензину. Однак на 20—30 відсотків дешевший, відсотків на 80 екологічно чистіший. Викиди СО в звичайному автомобілі з каталізатором становлять 1,4—1,6 одиниць. За умови використання альтернативного пального — 0,2 одиниці, до того ж — не треба переробляти двигун, що вельми й вельми важливо. Нормальна температура звичайного двигуна в робочому стані сягає 350—600 градусів, тут — не перевищує 360-ти, а потужність — на 3—4 відсотки вища. І ще один серйозний аргумент: наш продукт можна видобувати з відновлюваних ресурсів, з того, що щороку зростає на наших родючих ґрунтах.

Нині на чернівецькому спиртоб’єднанні триває відповідна модернізація потужностей. Для виробництва пального придатне фуражне зерно, відходи цукрового буряку — меляса, бараболя, кукурудза. Тобто зернові та овочі, здатні до бродіння, з яких можна продукувати технічні спирти. З сировиною не передбачається серйозних проблем, бо на наших продуктових складах дотепер ще з минулого року зберігається фуражне зерно. Ймовірніше за все, в плановому порядку вирощуватимуть злаки та овочі спеціально для енергетичних потреб країни. Ми навіть готові наперед дотувати сільгоспвиробників і закуповувати в них сировину не за спекулятивно низькими, а за цілком прийнятними цінами. Бо такі можливості надає кінцева ціна продукту.

Біопаливо проходило випробування в інституті Мінтрансу та в науково-дослідному інституті МАСМА і має всі необхідні висновки експертів. Ми досі ще не отримали патент (це станеться через рік), а лише зареєстрували свою розробку як паливну композицію в Українському інституті промислової власності. За умови незначних капіталовкладень буковинська технологія дасть змогу виробляти 80—90 тисяч тонн біопалива щомісяця, що зможе стати значним сегментом енергоринку.

Про випробування «вогняної води» вже є попередні домовленості з міськими службами таксі, яким надаватимуть дослідні партії нашої продукції. Маємо намір забезпечити нею передусім міліцію, швидку допомогу, комунальні та муніципальні служби. Ближче до весни буде встановлено першу колонку з біопаливом. Згодом вони з’являться і по всьому місту. Клієнтів нам не бракуватиме, а повітря в Чернівцях неодмінне стане чистішим, — упевнений Еріх Вельд.

Як відомо, українець доки не спробує, не повірить. На моїх очах у бак 600-го «мерседеса» — одного із ідейних батьків ноу-хау —залили 30 літрів альтернативного пального, яке має виразний харчовий присмак, і завели авто. Більше того, люб’язно запропонували подихати вихлопними газами — вони нагадували бражний запах, який витає взимку довкола спиртозаводів.