Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прибули в Україну для вивчення «людського чинника» пташиного грипу.

І добре. Наявність пташиного грипу в Криму підтвердили лабораторні аналізи медиків. Невтішні факти набули широкого міжнародного розголосу. Усе це спонукало владу до вжиття безпрецедентних заходів з ліквідації надзвичайної ситуації одразу в кількох районах Криму. Станом на ранок 8 грудня Головне управління МНС у Криму заявило про масову загибель птиці ще в кількох селах Совєтського, Красноперекопського і Нижньогірського районів Республіки. Нагадаю, видано спеціальний указ Президента про запровадження у Криму надзвичайного стану, вживаються заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: вакциновано більш як 4 тисячі кримчан, вилучено й утилізовано понад 35 тисяч голів птиці з кількох тисяч домогосподарств карантинної зони. Під медичним наглядом перебуває кожен, хто мав контакт з птицею. Але тримати на контролі ситуацію з огляду на ймовірність модифікації вірусу пташиного грипу в період активізації застудних захворювань дуже важко. Не можна відкидати найгіршого — масових захворювань людей, так званої пандемії. Заступник головного санітарного лікаря Миколаївської області Віктор Баздирєв не виключає появи пташиного грипу вже на підвідомчій території. Адже Миколаївська область історично належить до зони зимівлі перелітних птахів, які можуть нести штам вірусу грипу. Людський чинник завжди спирається на психологічний: в центральних районах країни вже будь-яку недугу свійської птиці приписують пташиному грипу. А це вже змушує думати про інший вимір пташиного вірусу — економічний. Експерти ВООЗ, які їдуть вивчати наш «людський фактор», добре знають усі його аспекти. Мільйони птахів в Азії було знищено, що завдало колосальних економічних збитків через скорочення виробництва і ринків збуту, небажання інвесторів працювати на уражених вірусом територіях. Гіпотетичні наслідки в грошовому вимірі від імовірного поширення ареалу пташиного грипу в Україні не йдуть ні в яке порівняння з нинішніми витратами на протиепізоотичні заходи, компенсації людям за вилучену птицю та вакцинацію. На жаль, ми вже стоїмо перед новим ризиком: щонайменше втратити частину прибутків від м’ясопереробної галузі, туристичного і будівельного бізнесу в Криму. Хотілося б думати, тимчасово і не в руйнівних масштабах.

І ще. Зрозуміло, що загострення ситуації довкола пташиного грипу в Україні вигідне імпортерам м’яса птиці, котрі, що більше галасу, то більше набирають очок у конкурентній боротьбі з вітчизняними виробниками за місце на ринку. Український ринок м’яса птиці, який за останні кілька років стрімко зростав, є ласим об’єктом для імпортера. Байдуже, як він дістанеться на наш ринок: на ніжках Буша чи на європейських крильцях.