Новий цех — у старій солодовні

Вінницька область. Немирівський спиртозавод, на відміну від деяких інших споріднених підприємств на Вінниччині, не згортає, а навпаки — розширює виробництво. Все залежить від господаря, кажуть трудівники. При цьому спрямовують погляд на вікна другого поверху, де розташовано кабінет їхнього директора.

Степан Глусь, а це про нього мова, на заводі уже 35 років. 25 з них очолює колектив. Розговорити його не завжди вдається. Ділові люди небагатослівні. Зате ті, з ким усі ці роки пліч-о-пліч, не скупляться на гарні слова на адресу Степана Карловича. Головним його досягненням, стверджують заводчани, є згуртований колектив, у якому навіть у наш непростий час панує атмосфера доброзичливості. Як сказав один з робітників, люди приходять на роботу з відчуттям своєї потрібності. Від них вимагають не лише старання. Неодмінно цікавляться думкою. Особливо дослуховуються до слів ветеранів. Хоча б яку проблему обговорювали — висловитися про її розв’язання може кожен працюючий, незалежно від того, на якій посаді працює. Все це йде від директора.

Один незначний приклад. На заводі повністю перейшли на сучасну технологію виготовлення спирту. Задіяли всі виробничі корпуси. Залишилося приміщення старої солодовні. Мало-помалу воно занепадало. Одні радили стерти, як кажуть, більмо з ока. Інші навпаки — реконструювати, придбати обладнання і тим самим розширити виробничі потужності. За останню пропозицію висловилася більшість. Протягом року тривали ремонтні роботи. Водночас придивлялися до технологічного обладання. Тільки-но будівельники «сплели вінок», завершивши роботи, їм на зміну прийшли монтажники. У приміщення з європейськими обрисами завезли таке саме європейське обладнання. Керують ним з допомогою комп’ютерів, тому працюючих додалося небагато. Незважаючи на це, потужність підприємства, як пояснив директор, зросла вдвічі. Сім тисяч декалітрів високоякісного зернового спирту «Люкс» — саме стільки продукції дає новий цех.

Новинка радує ще й тим, що додатково отримана продукція дала можливість підвищити трудівникам платню. До кінця року, пояснили фахівці, її середньомісячний розмір становитиме дві тисячі гривень. Водночас збільшаться надходження до бюджету, Пенсійного фонду. А могли ж не возитися зі старою солодовнею! «Могли, — каже Степан Карлович, — але то було б не по-господарськи. Боюся, що після цього я перестав би сам себе поважати. Міг і не зробив — значить, марно прожив...»

Розширення виробництва, звичайно, річ похвальна. І про це треба говорити. Але не можна не сказати ще про одну новинку немирівських спиртовиків. Таким навряд чи ще десь переймаються. «Ми забезпечили високу технологію і культуру виробництва, — каже директор, — а тепер упроваджуємо таку саму високу культуру в стосунках і взаєминах членів нашого колективу. Саме це, на мою думку, має відрізняти робітника третього тисячоліття від його попередників...»

Тетяна ДЕМИДЕНКО,редактор немирівської районної газети «Прибузькі новини».

Диво-кран на заздрість СНД

Запоріжжя. Незабаром споруджувати міст через річку не треба буде по частинах і прольотах. До зібраної на березі конструкції підійде кран, підніме громаддя і поставить на опори. За розрахунками фахівців, це прискорить будівництво, підвищить якість і надійність.

Складання такого плавучого крана вантажопідйомністю до 1200 тонн розпочали в Севастополі. Подібного немає в жодній мостобудівній компанії в СНД. Диво-кран має кілька автономних модулів, що дасть змогу переміщати його по мілководдю, через вузькі місця річок і будь-які шлюзи. До того ж, це найскладніший вантажопідйомний пристрій складатиметься, щоб проходити під будь-якими мостами. За словами голови спостережної ради ВАТ «Містобуд», президента корпорації «Укрмістобуд» Володимира Продівуса, такий кран зможе забезпечити всю мостобудівну програму на Дніпрі та інших річках України. Його вартість 90 мільйонів гривень. Улітку наступного року новий кран працюватиме на будівництві автомагістралі через Дніпро в Запоріжжя.

Ігор САМОЙЛЕНКО.