Треба жити, працювати, а не проголошувати гасла

Учора Голова Верховної Ради Володимир Литвин розпочав робочу поїздку по Кіровоградщині з околиці обласного центру — селища Гірничого. «Ви щирі і відкриті, — зізнався глава парламенту мешканцям, — а ще, я виріс на околиці, на Поліссі. Я знаю, що таке життя людей, які відчувають нестачу в усьому». Володимира Литвина супроводжували голова Кіровоградської облдержадміністрації Едуард Зейналов та голова облради Василь Сибірцев.

Паспорт здоров’я

Володимир Литвин приїхав не з порожніми руками. Він подарував новій амбулаторії загальної практики сімейної медицини автомобіль ВАЗ і діагностичне обладнання. «Для нас головне — це здоров’я, — зазначив глава парламенту. — Коли є здоров’я, розум і руки — можна вижити у наш надзвичайно складний час». Володимир Литвин побажав, щоб у лікарів було якомога менше роботи і більше зарплати. «Нам треба обстежити кожну людину. Щоб ми мали паспорт її здоров’я і паспорт здоров’я української нації, — наголосив Голова Верховної Ради. До того ж, на його переконання, треба зосередити всі зусилля, насамперед під час формування бюджету, щоб на охорону здоров’я і освіту було виділено достатньо коштів. Від цього залежить сьогодення і майбутнє нашої країни. «А я переконаний, що воно буде прекрасним, — зазначив Володимир Литвин і додав: — Треба сумлінно працювати і починати жити, як люди живуть, а не проголошувати гасла, що ми європейська країна. Треба просто зробити, щоб у нас було більше Європи. Коли кажуть, що майбутнє України має бути в Європі, я кажу: майбутнє України має бути в Україні».

Надалі Голова Верховної Ради взяв участь у передачі обласної державної телерадіокомпанії «Із перших уст» та поспілкувався із журналістами місцевих видань.

Розповідаючи про мету візиту до Кіровограда, Володимир Литвин насамперед зазначив — спілкування з людьми. За його словами, для політика будь-якого рангу, особливо високопосадовця, вкрай важливо чути думку людей, знати, наскільки вона відрізняється від думки чиновників із печерських пагорбів, і на основі висловлених побажань будувати подальшу стратегію розвитку держави. Що його вразило у спілкуванні з кіровоградцями, то це безмежне терпіння людей і їхня доброзичливість. Бо навіть за всіх нинішніх негараздів вони не втратили істинного благородства, якого так не вистачає деяким політикам.

Під час спілкування Володимир Литвин досить різко висловився про приватизаційні процеси в Україні. Зокрема, з гіркотою зазначив, що за нинішньої тенденції проїдання грошей, виручених за приватизацію промислових та інших об’єктів, недалекий той час, коли продавати буде вже нічого і доведеться торгувати землею з могилами наших пращурів. Не в захваті Голова Верховної Ради і від продажу комбінату «Криворіжсталь». Він згоден, що гроші за нього отримано великі, але ж вони, на його думку, можуть нині обернутися проти держави. Бо вже зараз ніхто не знає, що з ними робити, щоб не допустити обвалу вітчизняної економіки. Ще один аргумент, який навів Володимир Литвин на захист своєї точки зору, такий: раніше комбінат купував вугілля на шахті імені Засядька, нині його нові господарі вирішили, що їм вигідніше брати його в Казахстані. А що від цього виграла Україна? Говорячи про майбутні приватизаційні процеси, Голова Верховної Ради зазначив, що необхідно все прораховувати і чітко визначити межу, за яку ступати не можна, щоб повністю не втратити незалежність країни.

Звісно, не обійшли журналісти теми майбутніх парламентських виборів, перспектив парламентсько-президентської держави та депутатської недоторканності.

Стосовно парламентсько-президентської держави Володимир Литвин відповів лаконічно: «Не знаю, чи буде краще, а гірше — точно не буде, бо гірше вже нікуди...» За його словами, він уже рік не може дочекатися від нової влади концепції розвитку держави, а посадовці займаються переважно перерозподілом власності та працевлаштуванням своїх людей.

Не бачить Голова Верховної Ради сенсу й у скасуванні депутатської недоторканності. Він висловив припущення, що навіть за таємного голосуванні більшість народних обранців, в тому числі і він сам, проголосувала б проти цього. «Коли ми житимемо у більш цивілізовані часи, таке питання може стати актуальним, а нині, коли основний принцип в державі зводиться до формули «Друзям — все, а всім — закон!», має бути хоча б якась кількість людей, котрі не боятимуться казати правду про справжній стан речей в державі...

А щодо друзів, соратників, тих, з ким він йтиме на вибори, Володимир Литвин зазначив, що ладен об’єднатися будь з ким, якщо це буде на користь Україні. А відповідаючи на закид журналістів про те, чи будуть у його команді люди, які заплямували себе за попередньої влади, Голова Верховної Ради наголосив, що вміє перевиховувати людей. І таке перевиховання відбувається не за принципом: «Роби, як я сказав!», а за принципом: «Роби, як я роблю!»

Так назвали представники місцевого самоврядування державний бюджет 2006 року. На зустрічі з Головою Верховної Ради вони здебільшого говорили про мізерні кошти на соціальні програми та дороги, непрозору приватизацію тощо. Крім того, вони невдоволені і майбутніми місцевими виборами за партійними списками. Вони подякували Володимиру Литвину за постійне відстоювання інтересів місцевих громад. У свою чергу, глава парламенту повідомив, що більшість депутатів відстоюють додаткове виділення місцевим бюджетам 5 мільярдів гривень. «Моя позиція чітка й однозначна: я налаштований на компроміс, прийняти таке рішення, яке потрібно країні, а не Верховній Раді чи Кабінету Міністрів», — зазначив Володимир Литвин. Глава парламенту зупинився на ризиках, які очікують країну у наступному році. На його переконання, це, зокрема, низька інвестиційна активність, скасування пільг під час прийняття бюджету нинішнього року, що, по суті, підвищило податковий тиск і сформувало невпевненість на майбутнє. А держава, переконаний Володимир Литвин, має бути прогнозована. Він переконаний, що потрібна програма розвитку економіки і соціальної стабільності.

Наталя ЯРЕМЕНКО, Олег БОНДАР.

Кіровоград.

***

Голова Верховної Ради взяв участь в урочистостях з нагоди 75-річчя Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства. Директору цього закладу він вручив ключі від «Газелі», а ветеранам, працівникам та студентам —Почесні грамоти Верховної Ради та цінні подарунки.