В Америці відбувся І Міжнародний фестиваль найкращих європейських вистав, і ми, мабуть, нічого про нього не знали б, якби не львівський «Театр у кошику».

Саме «Театр у кошику» репрезентував Україну на цьому фестивалі, що відбувся у Чикаго. Вже п’ятнадцять років у цьому місті існує Театр імені Шопена, який створив Зигмунд Деркач, польський емігрант. Він утримує його зі своєю дружиною. За п’ятнадцять років існування театру тут показано більш як 4000 театральних проектів та 900 фільмів, проведено 800 поетичних вечорів і понад 100 музичних. Невеличкий амфітеатр вміщує майже 150 глядачів. Є невеличка кав’ярня, де після вистави відбуваються імпровізовані обговорення. Можливо, туга за рідним домом, за старою доброю Європою змусила Зигмунда Деркача взятись за проведення І Міжнародного фестивалю найкращих європейських моновистав, а можливо, на це вплинуло багатолітнє товаришування з Вєславом Гєрасом, театрознавцем і творчим керівником Міжнародного театрального фестивалю моновистав, який вже 35 разів проводився у Вроцлаві (Польща). Саме Вєслав Гєрас допоміг Зигмунду Деркачу зібрати вишукане гроно європейських моновистав і запросити їх до Чикаго. Відкрився фестиваль виступом литовської акторки Берути Мар, яку визнають за кращу акторку моновистав у Європі. Берута грає переважно англійською мовою, і це задовольнило американського глядача, який і в театрі шукає вигоду. А «Театр у кошику» показував свою виставу «Білі мотилі, плетені ланцюги» (за листами та новелами Василя Стефаника) без синхронного перекладу. А втім, вистава розчулила навіть організатора фестивалю Зигмунда Деркача, він згадав про своє давнє українське коріння.

На фестивалі були й інші цікаві речі. Польський актор Януш Столярський показав моновиставу за біографією Ніцше, а французька акторка Марі Софі Фердан створила виставу, засновану на аналізі... зіграної ролі. Німецька акторка Клавдія Вайдемер в основу своєї вистави поклала «Фауста» Гете.

Зигмунд Деркач має намір в наступному році знову провести такий фестиваль і сподівається побачити нові роботи львів’янок Лідії Данильчук та Ірини Волицької, тобто «Театру в кошику».