Найтяжче їм подолати самотність. Бо для багатьох із них увесь світ обмежується чотирма стінами рідної домівки, за порогом якої — байдужість. Але коли назустріч простягають руку люди з гарячими та чуйними серцями, розкриваються їхні таланти, і так хочеться жити та творити... Фестиваль «Повір у себе», який проводив у Фастові міський клуб для дітей із особливими потребами «Надія» з нагоди Міжнародного дня інвалідів, відбувався в холодній неопалюваній залі тутешнього Будинку культури. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин сидів поруч із малечею та їхніми батьками й відверто говорив про наболіле.

Десятирічна Катя Пшонковська виготовила для фестивальної виставки намисто з... макаронів. Одну низочку пофарбувала червоним, другу — зеленим, як біль і надія, що переплелися в її житті. «Дитина-інвалід почувається самотньою. І коли всі відвертаються від неї, і тільки рідні дають тепло і радість, цього замало», — каже Оксана Заєць. Її син Віктор уже четвертий рік ходить до клубу «Надія», бо лише там, як каже, знайшов підтримку і опору.

Клуб для дітей із особливими потребами «Надія» працює у Фастові при Будинку творчості дітей та юнацтва вже вісім років і нині об’єднує близько 200 дітей. Там вони малюють, вишивають, майструють, пишуть вірші, разом відзначають свята і знаходять друзів та себе. При клубі також діють школи комп’ютерної грамоти. Подорослішавши, дехто з юнаків та дівчат знову приходять сюди — вже як волонтери, щоб допомагати іншим дітям із гіркою долею. Як, приміром, Марічка Остапенко, котра нещодавно стала студенткою Білоцерківського педагогічного коледжу. За словами керівника клубу «Надія» Людмили Бобовникової, найбільшою проблемою для інвалідів із дитинства є затребуваність у суспільстві, пошук свого місця у житті — здобуття освіти, професії та роботи.

«Хочеться, дивлячись на вас, обняти кожного, щоб віра в себе кожного стала нашою спільною вірою, — сказав, звертаючись до дітей, Володимир Литвин. — Ви показуєте приклад, як потрібно жити, утверджувати себе за різних життєвих обставин. Кожна дитина талановита, і потрібно все зробити для того, щоб розвинути цей талант, створити такі умови, щоб кожна дитина знайшла гідне місце у житті». Глава парламенту запевнив, що з його боку ці діти завжди знайдуть допомогу та підтримку, запросив на екскурсію до Верховної Ради. А гасло фестивалю «Повір у себе» В. Литвин запропонував вивісити у... кожному столичному кабінеті: «Бо коли керівники всіх рівнів повірять у себе і не шукатимуть прихистку для України по закордонах і коли будемо говорити, що майбутнє України — насамперед в Україні, ставатиме менше проблем і відчуватимемо, що живемо на рівні з усім світом». Глава парламенту також подарував фастівському клубу для дітей-інвалідів «Надія» комп’ютер, фотоапарат і солодощі.

Під час робочої поїздки до Фастова з Головою Верховної Ради також захотіли поспілкуватися старші люди, котрих на схилі літ спіткала самотність. Вони вирішили об’єднатися у клуб «Надвечір’я», де у спілкуванні знаходять розраду. Керівник клубу Марія Ткачук подякувала главі парламенту за те, що минулого тижня народні обранці ухвалили зміни до закону про інвалідів та учасників війни, на який вони давно чекали. А Володимир Литвин наголосив: те, як ці люди вистояли, перемогли і донині утверджують життєвий оптимізм, має стати прикладом для всіх, у тому числі й політиків. Бо їм треба врешті-решт замиритися, щоб їх об’єднувало не взаємопоборювання, а спільна мета.

Однак якщо не зміниться підхід до формування місцевих бюджетів, подальше існування і «Надії», і «Надвечір’я», як і розв’язання безлічі інших повсякденних життєвих потреб у регіонах, незабаром опиниться під загрозою. Бо, за запропонованими урядовими розрахунками до держбюджету-2006, у місцевій казні залишаться кошти хіба що на виплату зарплат бюджетникам. Додаткові п’ять мільярдів гривень місцевим бюджетам у законі про держбюджет-2006 — основна вимога парламенту, наголосив В. Литвин. «Якщо хочемо, щоб не вмерло життя у регіонах, щоб місцеве самоврядування не було касою із виплати зарплати, то, цілком очевидно, повинні піти на такий крок», — вважає Голова Верховної Ради. За розрахунками парламентського бюджетного комітету, ця цифра є цілком реальною. Хоча, переконаний В. Литвин, заради стабільного й передбачуваного розвитку треба виходити на взаємні компроміси і знайти спільні позиції з урядом.