На 84-му році життя після тяжкої хвороби відійшов у вічність Іван Чендей — наш видатний письменник, лауреат Шевченківської премії. Закарпаття й Україна втратили вірного сина, борця за незалежність, правду і демократію.

Іван Михайлович Чендей народився 20 травня 1922 року в селі Дубовому Тячівського району в багатодітній селянській сім’ї, де в особливій шані були духовні цінності і честь роду.

Після закінчення сільської школи навчався в Хустській гімназії. Шлях у літературу розпочав п’ятдесят літ тому збіркою новел «Чайки летять на Схід». Разом із Параджановим створив сценарій знаменитих «Тіней забутих предків». Дуже популярним був роман «Птахи полишають гнізда» (1965), в якому Чендей одним з перших у тогочасній літературі ударив на сполох з приводу хижацького винищення лісів на Закарпатті, руйнування пам’яток історії та культури. Особлива доля випала книзі «Березневий сніг» (1968). Це був рішучий протест проти засилля бездуховності, насаджуваного компартійною системою. Книгу заборонили, а перед автором надовго закрили дорогу до читача. Та згодом з-під пера Івана Чендея вийшли ще «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода», (1986) «Луна блакитного овиду», (1987), «Калина під снігом» (1988). Тривалий час Іван Чендей очолював обласну організацію Національної спілки письменників, обласне відділення Фонду культури України.

30 листопада Закарпаття віддало останню шану своєму синові.

Ужгород.